MINIMUS — ЕТИМОЛОГІЯ
мі́німум «найменша кількість»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Mínimum, фр. англ. minimum походять від лат. minimum «найменша кількість», minimus «найменший», пов’язаних з minor «менший», спорідненим з дінд. minati «зменшує, скорочує», псл. *mьnьjі «менший»;
р. болг. м. ми́нимум, бр. мі́німум, п. ч. слц. вл. нл. minimum, слн. mínimum, схв. мȕнимум;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мінімалі́зм
«граничне зниження вимог»
мінімалі́ст
мініма́льний
мініміза́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| minimum | англійська |
| мі́німум | білоруська |
| ми́нимум | болгарська |
| minimum | верхньолужицька |
| minati «зменшує, скорочує» | давньоіндійська |
| minimum «найменша кількість» | латинська |
| ми́нимум | македонська |
| minimum | нижньолужицька |
| Mínimum | німецька |
| minimum | польська |
| *mьnьjі «менший» | праслов’янська |
| ми́нимум | російська |
| мȕнимум | сербохорватська |
| minimum | словацька |
| mínimum | словенська |
| minimum | французька |
| minimum | чеська |
| minimus «найменший» | ? |
| minor «менший» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України