MINE — ЕТИМОЛОГІЯ

мі́на «снаряд з вибухівкою, торпеда; підкоп; підземний хід; ніша; [льох; яма, в яку опускається вулик Ж; засік; заглибина біля комина для дрібних речей ЛЧерк]»

запозичення з німецької мови;
н. Míne «снаряд; копальня; (ст.) підривний підкоп, мінна галерея» походить від фр. mine «копальня, міна; підкоп», яке зводиться до галлороманськ. *mῑna «копальня», пов’язаного з сірл. mein «руда», кімр. mwyn «тс.»;
р. ми́на «снаряд, торпеда; підземний хід», бр. мі́на «снаряд, торпеда», п. mina «снаряд; підкоп», ч. вл. нл. mina «снаряд», слц. слн. mína «тс.», болг. ми́на «снаряд; шахта, копальня, підземна галерея в шахті», м. мина «снаряд», схв. мȗна (мȕна) «снаряд; підземна галерея в копальні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

міне́р
мінува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мі́на «снаряд, торпеда» білоруська
ми́на «снаряд; шахта, копальня, підземна галерея в шахті» болгарська
mina «снаряд» верхньолужицька
mwyn «тс.» кімрська
мина «снаряд» македонська
mina «снаряд» нижньолужицька
Míne «снаряд; копальня; (ст.) підривний підкоп, мінна галерея» німецька
mina «снаряд; підкоп» польська
ми́на «снаряд, торпеда; підземний хід» російська
мȗна «снаряд; підземна галерея в копальні» (мȕна) сербохорватська
mein «руда» середньоірландська
mína «тс.» словацька
mína «тс.» словенська
mine «копальня, міна; підкоп» французька
mina «снаряд» чеська
*mῑna «копальня» ?

мі́на «вираз обличчя; гримаса»

запозичення з французької мови;
фр. mine «тс.» походить від брет. min «морда, рило; риси обличчя»;
пов’язання з лат. mināre «загрожувати» (Brückner 337) необґрунтоване;
р. болг. ми́на, бр. мі́на, п. mina, схв. ми́на, ми́на;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мі́на білоруська
ми́на болгарська
min «морда, рило; риси обличчя» бретонська
mināre «загрожувати» латинська
mina польська
ми́на російська
ми́на сербохорватська
ми́на українська
mine «тс.» французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України