MI — ЕТИМОЛОГІЯ

до «перший звук музичної гами і нота, що його позначає» (муз.)

запозичення з італійської мови, де всі назви звуків гами – ut, re, mi, fa і т. д;
р. бр. болг. до, п. ч. слц. do;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
до білоруська
до болгарська
do польська
до російська
do словацька
do чеська
ut ?
re ?
mi ?
д ?

соль «п’ятий звук музичної гами і нота, що позначає цей звук» (муз.)

запозичення з італійської мови;
іт. sol «тс.» походить від лат. sol-, що є початковим складом слова solve (форми 2-ї ос. одн. наказового способу від дієслова solvere (solvo) «платити; нести, терпіти; виконувати, стримувати; віддячувати, відшкодовувати; спокутувати; звільняти; ламати, знімати», яким починається п’ятий рядок першої строфи латинського релігійного гімну св. Іоанну Хрестителю, написаного в XI ст. Павлом Дияконом;
пор. назви інших звуків і нот музичної гами іт. re «ре», mi «мі», fa «фа», la «ля», si «сі», утворених також на базі початкових складів слів другого, третього, четвертого, шостого і сьомого рядків першої строфи того ж гімну;
р. бр. соль, п. ч. sol, болг. сол, слн. sól;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
соль білоруська
сол болгарська
sol «тс.» італійська
re «ре» італійська
sol- латинська
sol польська
соль російська
sól словенська
sol чеська
Іоанну ?
Павлом ?
назви ?
mi «мі» ?
fa «фа» ?
la «ля» ?
si «сі» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України