MERLE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мерла́н «пікша, риба родини тріскових, Gadus merlangus L. (Melanogramus aeglefinus)» (іхт.)
через посередництво російської мови запозичено з французької;
фр. merlan «тс.» пов’язане з merle «дрізд», що походить від лат. merula «чорний дрізд», спорідненого з нвн. Amsel, двн. amusla «тс.»;
назва риби зумовлена, очевидно, її забарвленням: чорною лінією на боці і чорними плямами (БСЭ 33, 34);
р. болг. мерла́н, мерла́нг, бр. мерла́н, п. ч. merlan, слц. merlanka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мерла́нг
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мерла́н | білоруська |
| мерла́н | болгарська |
| мерла́нг | болгарська |
| amusla «тс.» | давньоверхньонімецька |
| merula «чорний дрізд» | латинська |
| Amsel | нововерхньонімецька |
| merlan | польська |
| мерла́нг | російська |
| merlanka | словацька |
| merlan «тс.» | французька |
| merle «дрізд» | французька |
| merlan | чеська |
| мерла́н | ? |
мерлу́за «хек, Merluccius» (іхт.)
запозичення з французької мови;
фр. merluz походить від пров. merlutz «тс.», що вважається результатом контамінації назв merlenc «мерлан» і lutz «щука», яке зводиться до лат. lūcius «тс.» неясного походження;
менш обґрунтоване виведення (Dauzat 471) від merle «дрізд» або припущення контамінації merle i лат. lūcius;
р. мерлу́з(а);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lūcius «тс.» | латинська |
| lūcius | латинська |
| merlutz «тс.» | провансальська |
| merlenc «мерлан» | провансальська |
| lutz «щука» | провансальська |
| merle «дрізд» | провансальська |
| мерлу́з(а) | російська |
| merluz | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України