MEDIATOR — ЕТИМОЛОГІЯ
медіа́тор «посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах; хімічна речовина, що бере участь у передачі нервового імпульсу; пластинка, якою грають на струнних інструментах»
запозичення з латинської мови;
лат. mediātor «посередник» пов’язане з medius «середній», спорідненим з псл. *medja «межа»;
р. медиа́тор, бр. медыя́тар, п. mediator, ч. mediace «посередництво», слц. mediácia «тс.», болг. медиа́тори «речовини, що передають імпульси від нервів», схв. медијатор (медијатер) «посередник», слн. mediátor «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
медіа́ція
«посередництво у міжнародних конфліктах»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| медыя́тар | білоруська |
| медиа́тори «речовини, що передають імпульси від нервів» | болгарська |
| mediātor «посередник» | латинська |
| mediator | польська |
| *medja «межа» | праслов’янська |
| медиа́тор | російська |
| медијатор «посередник» (медијатер) | сербохорватська |
| mediácia «тс.» | словацька |
| mediátor «тс.» | словенська |
| mediace «посередництво» | чеська |
| medius «середній» | ? |
| з | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України