MED — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́сляч «вино, сік із дуже стиглого винограду»
через посередництво польської мови запозичено з угорської;
yr. máslás «вино другої перегонки» пов’язане з más «другий, інший», спорідненим з манс. māt «тс.», хант. moү«інший», комі med «інший, другий», фін. ест. muu «інший»;
п. maślacz «дуже солодке угорське вино», заст. maślarz «тс.», схв. мàслāћ «сорт густого вина», мȃслāш «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| muu «інший» | естонська |
| māt «тс.» | мансійська |
| maślacz «дуже солодке угорське вино» | польська |
| мàслāћ «сорт густого вина» | сербохорватська |
| мȃслāш «тс.» | українська |
| muu «інший» | фінська |
| moү «інший» | хантийська |
| máslás «вино другої перегонки» | ? |
| más «другий, інший» | ? |
| med «інший, другий» | ? |
| maślarz «тс.» | ? |
мед
псл. medb «мед», род. в. medu (давня основа на -u);
лит. medùs, лтс. medus, прус. meddo «тс.», двн. metu «медовий напій», дінд. mádhu «мед, медовий напій», mádhuḥ, madhuráḥ «солодкий, приємний», ав. maδu- «мед, вино», гр. μέθυ «хмільний напій», μεθύω «я п’яний», дірл. mid «медовий напій»;
іє. * medhu- «мед, хмільний напій»;
р. бр. мёд, др. медъ, п. miód, ч. слц. med, вл. měd, нл. mjod, болг. м. мед, схв. мȇд, слн. méd, стсл. медъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
медвя́ний
меде́ць
(зменш.)
меди́зна
«медовий напій»
меди́ти
«заправляти медом»
меді́вка
«підсолоджена медом горілка (?); медвяна роса (солодка рідина, яку виділяють комахи); сорт солодких слив Ж; сорт солодких груш МСБГ»
медівни́й
«медовий»
медівни́к
«медовий коржик»
медівника́р
«хто випікає медовики»
медівни́ця
«посудина для меду; пилок з квітів»
медівце́
«мед питний»
(зменш.)
медінки́
«сорт солодких яблук»
медінни́й
«тс.»
медни́й
«медоносний»
медни́ця
«посудина для меду»
медо́ви́й
медови́к
медови́ця
«медвяна роса»
медовчи́к
«пасічник»
меду́лька
«солодка груша»
меду́нка
«тс.; ласкава жінка»
меду́ха
«солодка груша»
ме́дьо
«солодощі»
(дит.)
ме́дя
«мед; усе солодке»
(дит.)
ме́дяни́й
медя́ни́к
«тс.»
медяни́шний
«медяний»
медя́нка
«берестяний кошик для меду»
мида́рка
«посуд, у якому зберігають мед»
мід
«мед»
мідки́й
«солодкий, як мед»
міду́нка
«ласкава жінка»
су́меда
«сорт солодкого яблука»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maδu- «мед, вино» | авестійська |
| мёд | білоруська |
| мед | болгарська |
| měd | верхньолужицька |
| μέθυ «хмільний напій» | грецька |
| metu «медовий напій» | давньоверхньонімецька |
| mádhu «мед, медовий напій» | давньоіндійська |
| mid «медовий напій» | давньоірландська |
| медъ | давньоруська |
| *medhu- «мед, хмільний напій» | індоєвропейська |
| medus | латиська |
| medùs | литовська |
| мед | македонська |
| mjod | нижньолужицька |
| miód | польська |
| medb «мед» | праслов’янська |
| meddo «тс.» | прусська |
| мёд | російська |
| мȇд | сербохорватська |
| med | словацька |
| méd | словенська |
| медъ | старослов’янська |
| med | чеська |
| medu (давня основа на -u) | ? |
| medu (давня основа на -u) | ? |
| mádhuḥ | ? |
| madhuráḥ «солодкий, приємний» | ? |
| μεθύω «я п’яний» | ? |
мо́дус «спосіб; норма»
запозичення з латинської мови;
лат. modus «міра, правило, спосіб, манера» пов’язане з meditor «обмірковую, збираюсь», moderor «стримую, утримую в нормі», спорідненими з гр. μέδομαι «турбуюсь», μέδιμνος (міра сипких), μέτρον «міра», дірл. med «ваги», гот. mitan «міряти», двн. meӡӡan «тс.»;
р. бр. болг. схв. мо́дус, п. ч. слц. вл. modus, слн. módus;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́дус | білоруська |
| мо́дус | болгарська |
| modus | верхньолужицька |
| mitan «міряти» | готська |
| μέδομαι «турбуюсь» | грецька |
| meӡӡan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| med «ваги» | давньоірландська |
| modus «міра, правило, спосіб, манера» | латинська |
| modus | польська |
| мо́дус | російська |
| мо́дус | сербохорватська |
| modus | словацька |
| módus | словенська |
| modus | чеська |
| meditor «обмірковую, збираюсь» | ? |
| moderor «стримую, утримую в нормі» | ? |
| μέδιμνος (міра сипких) | ? |
| μέτρον «міра» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України