MAXIMUM — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́ксимум «найбільша кількість, найвищий ступінь»

запозичення з латинської мови;
лат. maximum є формою середнього роду від прикметника maximus ( ‹* mag-semos) «найбільший» – форми найвищого ступеня від magnus «великий»;
р. болг. м. ма́ксимум, бр. ма́ксімум, п. вл. maksimum, ч. слц. maximum, схв. мȁксимум, слн. máksimum;
Фонетичні та словотвірні варіанти

максималі́зм
максималі́ст
максима́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́ксімум білоруська
ма́ксимум болгарська
maksimum верхньолужицька
maximum є формою середнього роду від прикметника maximus «найбільший» ( ‹* mag-semos) латинська
ма́ксимум македонська
maksimum польська
ма́ксимум російська
мȁксимум сербохорватська
maximum словацька
máksimum словенська
maximum чеська
magnus «великий» ?

ма́ксі «максимальний» (про довжину одягу тощо)

запозичення з англійської мови;
англ. maxi «тс.» виникло в результаті скорочення слова maximum «максимум», запозиченого з латинської мови;
р. болг. ма́кси, бр. ма́ксі, ч. maxi (sukně), слц. maxi, схв. мȁкси, слн. máksi;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maxi «тс.» англійська
ма́ксі білоруська
ма́кси болгарська
ма́кси російська
мȁкси сербохорватська
maxi словацька
máksi словенська
maxi (sukně) чеська
maximum «максимум» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України