MASSA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́са «речовина, матерія, з якої складається предмет; кількість речовини даного тіла; безформна речовина; суміш; велика кількість»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Másse, фр. masse «тс.» походять від лат. massa «брила, клубок», що зводиться до гр. μάζα «тісто», утвореного від μάσσω «мну, мішу», спорідненого з псл. mazati, укр. ма́зати;
р. ма́сса, бр. болг. м. ма́са, п. ч. слц. вл. masa, слн. mása, схв. мàса, мȁса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
масови́к
масо́вка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́са | білоруська |
| ма́са | болгарська |
| masa | верхньолужицька |
| μάζα «тісто» | грецька |
| massa «брила, клубок» | латинська |
| ма́са | македонська |
| Másse | німецька |
| masa | польська |
| mazati | праслов’янська |
| ма́сса | російська |
| мàса | сербохорватська |
| masa | словацька |
| mása | словенська |
| ма́зати | українська |
| мȁса | українська |
| masse «тс.» | французька |
| masa | чеська |
| μάσσω «мну, мішу» | ? |
маси́в «велика ділянка, однорідна за якимись ознаками»
запозичення з французької мови;
фр. massif «важкий, ваговитий» пов’язане з masse «маса», що походить від лат. massa «брила, грудка, клубок»;
р. масси́в, бр. масsў, п. masyw, ч. masiv, masív, слн. слц. masív, вл. masiw, нл. masiwny, болг. маси́в, м. масив, схв. мàсӣв;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маси́вний
«великий; важкий; суцільний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| масsў | білоруська |
| маси́в | болгарська |
| masiw | верхньолужицька |
| massa «брила, грудка, клубок» | латинська |
| масив | македонська |
| masiwny | нижньолужицька |
| masyw | польська |
| масси́в | російська |
| мàсӣв | сербохорватська |
| masív | словацька |
| masív | словенська |
| massif «важкий, ваговитий» | французька |
| masiv | чеська |
| masív | чеська |
| masse «маса» | ? |
мо́ся́ж «латунь, жовта мідь»
через посередництво польської мови запозичено з давньоверхньонімецької;
двн. massing (свн. messinc) «латунь, жовта мідь», як і дангл. mæsling, дісл. massing, messing «тс.», виводиться від лат. massa «металева суміш; маса»;
виводиться також від назви народу гр. Μοσσύνοικοι у Малій Азії (Kluge–Mitzka 475);
бр. мо́сенж (заст.) «латунь», п. mosiądz «латунь, жовта мідь», ч. вл. mosaz, слц. mosadz, нл. mósez, схв. мèсинг;
Фонетичні та словотвірні варіанти
месиндзо́вий
«латунний; бронзовий»
ме́синж
«жовта мідь; латунь; бронза»
меси́нз
«тс.»
мосендзовий
«латунний»
моси́жний
«із зеленої міді»
мо́сіндз
мосіндзо́вий
«бронзовий»
мо́сінж
«тс.»
мо́сьондз
«латунь, жовта мідь»
мося́жний
«із жовтої міді»
мося́жник
«майстер, що виготовляє вироби з мосяжу»
мося́жництво
муси́нж
«тс.; бронза»
мусинжо́вий
«латунний, бронзовий»
мусиньдзьо́вий
«із зеленої міді»
мусиньйо́зновий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́сенж «латунь» (заст.) | білоруська |
| mosaz | верхньолужицька |
| Μοσσύνοικοι | грецька |
| mæsling | давньоанглійська |
| massing «латунь, жовта мідь» (свн. messinc) | давньоверхньонімецька |
| massing | давньоісландська |
| massa «металева суміш; маса» | латинська |
| mósez | нижньолужицька |
| mosiądz «латунь, жовта мідь» | польська |
| мèсинг | сербохорватська |
| mosadz | словацька |
| mosaz | чеська |
| messing «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України