MASCARA — ЕТИМОЛОГІЯ
машкара́ «маска; негарне, спотворене обличчя; пдтвора»
через посередництво польської мови запозичено з італійської і, можливо, іспанської мов;
іт. màschera «маска, ряджений», ст. mascara, ісп. máscara «тс.» походять від ар. máskhara «жарт; карнавальна маска»;
р. [машка́ра] «ряджені, що ходять під Новий рік з піснями і танцями», [маскара́] «маска», п. maszkara «страховисько, потвора; маска; людина в масні», ч. слц. maškara «маска; людина в масці; ряджений; без смаку одягнена людина», болг. [маскара́] «бешкетник; розпусник; жарт», м. маскара «тс.», схв. мàшкара «маска; людина в масці, ряджений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маскара́
«маска; привид»
машке́ра
«жаб’яча шкірка зачарованої царівни»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| máskhara «жарт; карнавальна маска» | арабська |
| маскара́ «бешкетник; розпусник; жарт» | болгарська |
| máscara «тс.» | іспанська |
| màschera «маска, ряджений» | італійська |
| маскара «тс.» | македонська |
| maszkara «страховисько, потвора; маска; людина в масні» | польська |
| машка́ра «ряджені, що ходять під Новий рік з піснями і танцями» | російська |
| мàшкара «маска; людина в масці, ряджений» | сербохорватська |
| maškara «маска; людина в масці; ряджений; без смаку одягнена людина» | словацька |
| маскара́ «маска» | українська |
| maškara «маска; людина в масці; ряджений; без смаку одягнена людина» | чеська |
| mascara | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України