MARTIN — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з західнослов’янських мов;

п. [dorota] «свиняча товста кишка, вживана для приготування ковбаси», [dorka] «тс.», ч. dorota «ковбаса, начинена кров’ю або кашею», слц. dorka «ліверна ковбаса» виникли з жіночого імені Dorota, що відповідає чоловічому Dorotej, Doroteus, укр. Дорофі́й;

до вживання особових імен на позначення нутрощів тварин та їжі з них пор. п. maciek «свиняча тонка кишка, вживана для приготування ковбаси» (із зменшувальної форми до чоловічого імені Maciej, Mateusz), ч. [kateřina] «ковбаса з товстої кишки», [barbora] «тс.», [martin] «ковбаса з шлунка» і под;

р. Марты́н, Марти́н, бр. Марці́н, п. Marcin, ч. слц. Martin, вл. Marćin, Měrćin, нл. Мегtyn, болг. Марти́н, схв. Мàртин, слн. Martin, стсл. Марътинъ;

гр. Μαρτίνος походить від лат. Mārtīnus, присвійного прикметника від Mars «Марс»;

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;

ст. Мартинъ (1377), Мартынъ (1498);

пов’язане з чоловічим ім’ям Марти́н;

як назва мавпи з’явилося, очевидно, під впливом нвн. Martin, поширеної клички мавпи;

пор. також снн. Marten «мавпа», снідерл. Martijn «тс.»;

до перенесення власних імен людей на тварин пор. рос. ми́шка «ведмідь», рум. martín «тс.»;

р. бр. марты́шка «тс.»;