MARINE — ЕТИМОЛОГІЯ

мари́на «картина, що зображує морський краєвид»

запозичення з французької мови;
фр. marine «тс.; морський флот» через іт. marina «узбережжя, морський краєвид; морський флот» зводиться до лат. marīnus «морський», похідного від mare «море», спорідненого з двн. mari, дангл. mere, лит. mãrios, псл. more «тс.»;
слово марині́ст утворене, очевидно, в російській мові (Сергеев ЭИРЯ IV 129 – 135);
р. болг. схв. м. мари́на, бр. мары́на, п. marina, ч. слц. слн. marína;
Фонетичні та словотвірні варіанти

марині́ст
мариністичний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мары́на білоруська
мари́на болгарська
mere давньоанглійська
mari давньоверхньонімецька
marina «узбережжя, морський краєвид; морський флот» італійська
marīnus «морський» латинська
mãrios литовська
мари́на македонська
marina польська
more «тс.» праслов’янська
мари́на російська
мари́на сербохорватська
marína словацька
marína словенська
marine «тс.; морський флот» французька
marína чеська
mare «море» ?
марині́ст ?

субмари́на «підводний човен»

очевидно, запозичення з англійської мови;
англ. submarine «підводний; підводний човен» утворено за допомогою префікса sub- (з лат. sub- «під») від прикметника marine «морський», який через сангл. maryn(e) і далі фр. ст. marіn (жін. р. marine) виводиться від лат. marīnus (жін. р. marīna) «тс.», що походить від іменника mare «море», спорідненого з псл. morje «тс.», укр. мо́ре;
р. болг. субмари́на, бр. субмары́на «тс.», слц. submarinnó «підводний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
submarine «підводний; підводний човен» англійська
субмары́на «тс.» білоруська
субмари́на болгарська
marīnus «тс.» (жін. р. marīna) латинська
morje «тс.» праслов’янська
субмари́на російська
maryn(e) середньоанглійська
submarinnó «підводний» словацька
мо́ре українська
marіn (жін. р. marine) французька
marine «морський»лат. sub- «під») ?
marіn (жін. р. marine) ?
mare «море» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України