MARAUD — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мароде́р «людина, що грабує вбитих і поранених на полі бою»
запозичення з французької мови;
фр. maraudeur «грабіжник» походить від maraud «шахрай, негідник», що пов’язується з [maraud] «кіт» звуконаслідувального походження;
менш імовірний зв’язок з лат. malā hōrā «в лиху годину»;
р. мародёр, бр. марадзёр, п. maruder, ч. слц. marodér, болг. м. мароде́р, схв. марòдēр, слн. maroder;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мароде́рство
мароде́рствувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марадзёр | білоруська |
| мароде́р | болгарська |
| malā hōrā «в лиху годину» | латинська |
| мароде́р | македонська |
| maruder | польська |
| мародёр | російська |
| марòдēр | сербохорватська |
| marodér | словацька |
| maroder | словенська |
| maraudeur «грабіжник» | французька |
| marodér | чеська |
| maraud «шахрай, негідник» | ? |
| maraud «кіт» | ? |
мару́да «людина, що все робить повільно; [той, хто хмуриться Корз]»
запозичення з польської мови;
п. maruda «тс.» пов’язується з нім. marode «втомлений, виснажений», що походить від фр. ст. maraud «негідник, босяк», з яким пов’язане укр. мароде́р;
р. [мару́да] «людина, що все робить повільно», бр. мару́да «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мару́дити
«робити щось довго, поволі; мучити, нудити; вередувати; капризувати, плакати»
мару́дний
«клопітливий, нудний; [неохайний, гидкий МСБГ]»
мару́дник
«маруда»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мару́да «тс.» | білоруська |
| marode «втомлений, виснажений» | німецька |
| maruda «тс.» | польська |
| мару́да «людина, що все робить повільно» | російська |
| мароде́р | українська |
| maraud «негідник, босяк» | французька |
| maraud «негідник, босяк» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України