MANTEAU — ЕТИМОЛОГІЯ
манто́ «жіноче широке пальто»
запозичення з французької мови;
фр. manteau «плащ, пальто, манто, шинель» походить від лат. mantellum «покривало, плащ»;
р. бр. болг. манто́, п. ч. manto, схв. мàнто;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| манто́ | білоруська |
| манто́ | болгарська |
| mantellum «покривало, плащ» | латинська |
| manto | польська |
| манто́ | російська |
| мàнто | сербохорватська |
| manteau «плащ, пальто, манто, шинель» | французька |
| manto | чеська |
монта́ва «чоловіча свита з капою на голову»
запозичення з молдавської мови;
молд. манта́ (рум. mantá) «шинель; широка накидка, плащ» виводиться від п. manta (СДЕЛМ 248) або, більш переконливо, від фр. manteau «плащ, пальто, шинель» (DLRM 478);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| манта́ «шинель; широка накидка, плащ» (рум. mantá) | молдавська |
| manta | польська |
| manteau «плащ, пальто, шинель» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України