MANGER — ЕТИМОЛОГІЯ
бламанка «ласощі»
неясне;
можливо, пов’язане з фр. blanc-manger «бланманже (солодка страва): желе з молока з мигдалем і цукром», букв. «біла їжа» (за кольором основних складників), утвореним з прикметника blanc «білий» і іменника manger «їжа, страва», похідного від дієслова manger «їсти», що продовжує лат. manducāre «жувати; їсти», похідне від mandūcus «ненажера», пов’язаного з mando «жувати», спорідненим з гр. μασάομαι «жую, кусаю», двн. mindil «вудила», гот. munþs «рот», двн. mund (нвн. Mund) «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| munþs «рот» | готська |
| μασάομαι «жую, кусаю» | грецька |
| mindil «вудила» | давньоверхньонімецька |
| mund «тс.» (нвн. Mund) | давньоверхньонімецька |
| manducāre «жувати; їсти» | латинська |
| blanc-manger «бланманже (солодка страва): желе з молока з мигдалем і цукром» | французька |
| blanc «білий» | ? |
| manger «їжа, страва» | ? |
| manger «їсти» | ? |
| mandūcus «ненажера» | ? |
| mando «жувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України