MANCHE — ЕТИМОЛОГІЯ
манже́та «вилога рукава; (техн.) кільце для скріплення»
запозичення з французької мови;
фр. manchette «манжета; рукавчик» утворене від manche «рукав», що походить від лат. manica «довгий рукав», пов’язаного з manus «рука»;
р. манже́т(а), бр. манжэ́т(а), п. mankiet, заст. manszeta, [manžety], ч. manžeta, слц. manžet(k)a, вл. manšeta, болг. манше́т(а), м. манже́тна, схв. манжèт(н)а, слн. manšéta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
манже́т
манже́тка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| манжэ́т (а) | білоруська |
| манше́т (а) | болгарська |
| manšeta | верхньолужицька |
| manica «довгий рукав» | латинська |
| манже́тна | македонська |
| mankiet | польська |
| манже́т (а) | російська |
| манжèт (н)а | сербохорватська |
| manžet(k)a | словацька |
| manšéta | словенська |
| manžety | українська |
| manchette «манжета; рукавчик» | французька |
| manžeta | чеська |
| manche «рукав» | ? |
| manus «рука» | ? |
| manszeta | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України