MAM — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *jьmati, *jьmamь «брати; мати», пов’язане з *jьměti «мати», *jęti, *jьmǫ «брати»;

зникнення початкового і в українській, білоруській і західнослов’янських мовах пояснюється скороченням і перерозкладом форм із запереченням: ne + + imati › nemati › ne mati;

р. заст. има́ть, [мать, ма́ти], бр. [іма́ць], ма́ю, п. вл. нл. mam, ч. mám, ст. jmám, слц. mať, mám, полаб. mom, болг. и́мам, м. има, схв. ùмати, стсл. имамь;

псл. *jьmětі, *јьmаmь «мати», дієслово на означення стану, паралельне до первинної форми із значенням дії *jьmati (*jti) «хапати, брати»;

зв’язок значень, як у лит. turti «мати, тримати» –tvérti «хапати»;

пор. ірл. gaibim «беру, хапаю; отримую, маю» – лат. habeo «тримаю, маю» або гот. haban «мати», двн. habēn, нім. haben «тс.» – лат. саріо «хапаю, беру» (Ernout–Meillet 422);

р. име́ть, име́ю,ст. имамь, бр. мець (з п.?), др. имѣти, имамъ, имѣю, п. mieć, ст. imieć, imam, ч. míti, mam, ст. jmieti, mieti, jmam, слн. iméti, imám, стсл. имѣти, имамь, имѣѭ;