MAGDALENA — ЕТИМОЛОГІЯ
Магдали́на (жіноче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Μαγδαλήνη, букв. «жінка з Магдала», утворено від назви міста Μάγδαλα, джерелом якої є арам. Maghdĕla (первісно «вежа»), похідне від gĕdhal «він став великий», пов’язаного з гебр. gādhál «тс., був великий», gādhṓl «великий»;
р. Магдали́на, бр. Магдале́на, Ма́гда, п. Magdalena, ч. слц.Magdaléna, вл. нл. Madlena, болг. Магдали́на, Магдале́на, Магдали́н (чол.), схв. Magdàlȇna, Magdaljina, слн. Magdalena, стсл. Магдалини;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Магда
(1488)
Ма́гда
Магдале́на
Магду́ня
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Maghd<SUP>ĕ</SUP>lā́ (первісно «вежа») | арамейська |
gĕdhal «він став великий» | арамейська |
Магдале́на | білоруська |
Ма́гда | білоруська |
Магдали́на | болгарська |
Магдале́на | болгарська |
Магдали́н (чол.) | болгарська |
Madlena | верхньолужицька |
gādhál «тс., був великий» | гебрайська |
gādhṓl «великий» | гебрайська |
Μαγδαλήνη | грецька |
Μάγδαλα, | грецька |
Μάγδαλα, | грецька |
Madlena | нижньолужицька |
Magdalena | польська |
Магдали́на | російська |
Magdàlȇna | сербохорватська |
Magdaljina | сербохорватська |
Magdaljina | сербохорватська |
Magdaléna | словацька |
Magdaléna | словацька |
Magdalena | словенська |
Магдалини | старослов’янська |
Magdaléna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України