MAßGEBEND — ЕТИМОЛОГІЯ
мірода́вчий «який є мірилом, авторитетний, керівний» (заст.)
калька нвн. maßgebend «тс.», утвореного з основ іменника Maß «міра, мірка» і дієслова geben «давати»;
п. miarodajny, вл. měrodajny, болр. меродавен, м. меродавен, схв. мȅродāван, слн. merodájen «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| měrodajny | верхньолужицька |
| меродавен | македонська |
| maßgebend «тс.» | нововерхньонімецька |
| miarodajny | польська |
| мȅродāван | сербохорватська |
| merodájen «тс.» | словенська |
| Maß «міра, мірка» | ? |
| geben «давати» | ? |
| меродавен | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України