MÜLL — ЕТИМОЛОГІЯ
му́ляти «терти, тиснути (про взуття, одяг); мучити, турбувати, [кліпати (очима)]»
неясне, пов’язувалося з двн. muljan (mullen) «розтирати, дробити», свн. müllen «тс.», нвн. Müll «сміття» (Matzenauer 258; Uhlenbeck AfSlPh 15, 489);
зіставлялося з слн. múl(ast) «безрогий; безбородий» (Petersson BSl. Wortst. 58), з лит. mulvyti «мучити, давити» (Mikl. EW 204; Кіparsky GLG 49);
р. [му́лить] «муляти; заважати, турбувати (про порошинку в oцi)», бр. му́ляць «муляти», схв. муљати «давити, м’яти (виноград); кліпати (очима)», мỳљати «тс.», можливо, також слн. múliti «зривати; терти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́лити
«тс.»
мульки́й
«який муляє»
уму́литися
«втертися, врізатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́ляць «муляти» | білоруська |
| muljan «розтирати, дробити» (mullen) | давньоверхньонімецька |
| mulvyti «мучити, давити» | литовська |
| Müll «сміття» | нововерхньонімецька |
| му́лить «муляти; заважати, турбувати (про порошинку в oцi)» | російська |
| м «давити, м’яти (виноград); кліпати (очима)» | сербохорватська |
| müllen «тс.» | середньоверхньнімецька |
| múl(ast) «безрогий; безбородий» | словенська |
| мỳљати «тс.» | українська |
| можливо | українська |
| також слн. múliti «зривати; терти» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України