LYNCH — ЕТИМОЛОГІЯ
лінчува́ти «(у США) вчиняти самосуд, так званий суд Лінча»
вл. linchować, болг. линчу́вам, м. линчува, схв. лȕнчовати, слн. línčati;
запозичення з англійської мови;
англ. lynch «лінчувати, розправлятися самосудом» пов’язане з прізвищем судді і плантатора штату Вірджінія (США) Ч. Лінча (Ch. Lynch, 1736 – 1796), який запровадив такий спосіб розправи;
р. линчева́ть, бр. лінчава́ць, п. linchować, ч. lynchovati, слц. lynčovat’;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lynch «лінчувати, розправлятися самосудом» | англійська |
| лінчава́ць | білоруська |
| линчу́вам | болгарська |
| линчу́вам | болгарська |
| linchować | верхньолужицька |
| linchować | верхньолужицька |
| линчува | македонська |
| линчува | македонська |
| linchować | польська |
| линчева́ть | російська |
| лȕнчовати | сербохорватська |
| лȕнчовати | сербохорватська |
| lynčovat' | словацька |
| línčati | словенська |
| línčati | словенська |
| lynchovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України