LUTHERAN — ЕТИМОЛОГІЯ

лютера́нин «той, хто сповідує лютеранство»

видозмінене запозичення з німецької мови;
нім. Lutheráner «лютеранин» походить від прізвища реформатора церкви Мартіна Лютера (M. Luther, 1483–1566), засновника лютеранства;
форми [лю́тер, лю́тор, лютр], як і р. [лю́тор] «тс.», можливо, через посередництво п. luter «євангеліст, лютеранин», зводяться до того самого джерела;
р. болг. лютера́нин, бр. лютэра́нін, п. luteranin, ч. слц. luterán, вл. lutheran, болр. лутера́нин, м. лутеран, схв. лутерáнац, лутèровац, лутèрāн, слн. luteránес, luterán;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лю́тер
лютера́нство
лютера́нський
лю́тор
лютр «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лютэра́нін білоруська
лютера́нин болгарська
lutheran верхньолужицька
лутеран македонська
Lutheráner «лютеранин» німецька
luter «євангеліст, лютеранин» польська
luteranin польська
лю́тор «тс.» російська
лютера́нин російська
лутерáнац сербохорватська
лутèровац сербохорватська
лутèрāн сербохорватська
luterán словацька
luteránес словенська
luterán словенська
лю́тер українська
лю́тор українська
лютр українська
luterán чеська
лутера́нин ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України