LUO — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. absolūtus «викінчений, довершений, необмежений» пов'язане з дієсловом absolvo «звільняю, завершую», утвореного з префікса abі дієслова solvo «відв'язую, звільняю, піднімаю», що є результатом видозміни давнішого *se-luo, утвореного з основи sĕ- (sēd) «без», генетично пов'язаного з основою зворотного займенника *se-, *sue-, укр. -ся, свій, і дієслова luo «розв'язую, звільняю, відпускаю», спорідненого з гр. λύω «тс.», дінд. lunati «ріже, відрізує», укр. ла́ва;

нове значення «абсолютна ідея, істинне саме по собі, цілковитий, довершений» з’явилось у нім. absolut, звідки прийшло в українську мову через російську;

р. болг. абсолю́т, бр. абсалют, n. absolut, ч. absolutní, слц. absolútum, вл.аbsolutny, м. апсолутен, схв. апсòлӯт, слн. absolút(um);

запозичення з латинської або з французької мови;

фр. analyse походить від лат. analysis, запозиченого, в свою чергу, з грецької мови, в якій ἀνάλυσις «розклад, розкладання, розчленування, аналіз» є похідним від дієслова ἀναλύω «відв’язую, розв’язую, досліджую, аналізую», утвореного з префікса ἀνα- із значенням підсилювання (можливо, спорідненого з псл. na-, укр. на-) і дієслова λύω «розв’язую, відв’язую», спорідненого з лат. luo «звільняю», дінд. lū-na «відрізаний», гот. lun «викуп», дангл. ālynnan «виручати, визволяти, рятувати», тох. А, В lut- «віддаляти», вірм. lucanem «розв’язувати»;

р. ана́лиз, ст. анализис, бр. аналіз, п. вл. analiza, ч. слц. analýza, болг. ана́ли́за, ана́лиз, м. схв. анали́за, слн. analíza;

запозичення з польської мови;

п. luźny «який не має заняття і постійного проживання», ст. loźný, lóźny «тс.» (про селян), luźniak «бідний господар, селянин без хати і землі», luźnik «тс.» походять від свн. lōs «вільний, нічим не зв’язаний» (двн. lōs «тс.»), спорідненого з дангл. lēas «неправдивий», дісл. lauss «вільний», гр. λύω «розв’язую, звільняю», лат. solvo (‹*se-luo), -ere «тс.», luo, -ere «очищаю, звільняю», дінд. lunā́ti «ріже, обрізає»;

р. [лёзный крестьянин] «одинокий і безземельний, бурлака»;