LUNTE — ЕТИМОЛОГІЯ
люнт «гніт; запальний шнур»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. Lúnte «гніт для лампи; запальний шнур; (ст.) ганчірка, шматина» споріднене з снн. lunte, гол. lont «тс.»– Шелудько 38;
;
;
;
;
;
;
;
п. lont «шнур для запалювання мін, вибухових матеріалів», каш. [lonta, lunta], ст. łąt, lunt «тс.», [lonty] «одяг, лахміття», ч. lunt «запальний шнур», lunty (мн.) «шмаття, лахміття», слц. lunta «гніт», слн. lúnta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
льонта
«тс.»
лю́нта
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lont «тс.» | голландська |
| lonta | кашубський |
| lunta | кашубський |
| łąt «тс.» (ст.) | кашубський |
| lunt «тс.» (ст.) | кашубський |
| lonty «одяг, лахміття» (ст.) | кашубський |
| Lúnte «гніт для лампи; запальний шнур; (ст.) ганчірка, шматина» | німецька |
| lont «шнур для запалювання мін, вибухових матеріалів» | польська |
| lunte | середньонижньонімецька |
| lunta «гніт» | словацька |
| lúnta «тс.» | словенська |
| lunt «запальний шнур»«шмаття, лахміття» (мн.) | чеська |
| lunty «запальний шнур»«шмаття, лахміття» (мн.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України