LOYAL — ЕТИМОЛОГІЯ
лоя́льний «який тримається в межах законності; доброзичливий»
запозичення з французької мови;
фр. loyal «вірний, чесний» ( ‹ ст. loial, leial) зводиться до лат. lēgālis «законний», похідного від lex (род в. lēgis) «закон»;
первісним значенням фр. loyal було, очевидно, «законний»;
р. лоя́льный, бр. лая́льны, п. lojalny, ч. loajální, слц. lojálny, вл. lojalny, loyalny, болг. лоя́лен, м. лојален, схв. лòјāлан, слн. lojálen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лая́льны | білоруська |
| лоя́лен | болгарська |
| lojalny | верхньолужицька |
| loyalny | верхньолужицька |
| lēgālis «законний» | латинська |
| lex | латинська |
| лојален | македонська |
| lojalny | польська |
| лоя́льный | російська |
| лòјāлан | сербохорватська |
| lojálny | словацька |
| lojálen | словенська |
| loyal «вірний, чесний» ( ‹ ст. loial, leial) | французька |
| loial (ст.) | французька |
| leial (ст.) | французька |
| loyal | французька |
| loajální | чеська |
| lēgis «закон» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України