LORE — ЕТИМОЛОГІЯ

фолькло́р «усна народна творчість»

запозичення з англійської мови;
англ. folklore, букв. «народна мудрість» утворив у 1846 р. англійський археолог В.-Дж. Томас (1803–1885) з іменників folk «народ», спорідненого з дангл. folc «народ, натовп», дісл. folk, н. Volk «народ» (герм. *fulka-, поза германськими мовами зв’язки непевні), і lore «вчення», спорідненого з дангл. lār «учення, доктрина», днн. двн. lе̄ra, н. Lehre «вчення, наука», а також із дангл. lǣran «учити», н. lehren «тс.», гот. lais «я знаю»;
р. фолькло́р, бр. фалькло́р, п. слц. folklor, ч. слн. folklór, вл. folklora, болг. фолкло́р, м. фолклор, схв. фо̏лклōр;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фольклори́ст
фольклори́стика
фольклористи́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
folklore англійська
folk «народ» (1803--1885) англійська
lore «вчення» англійська
фалькло́р білоруська
фолкло́р болгарська
folklora верхньолужицька
lais «я знаю» готська
folc «народ, натовп» давньоанглійська
lār «учення, доктрина» давньоанглійська
lǣran «учити» давньоанглійська
lе̄ra давньоверхньонімецька
folk давньоісландська
lе̄ra давньонижньонімецька
фо̏фолклор македонська
Volk «народ» (герм. *fulka-, поза германськими мовами зв’язки непевні) німецька
Lehre «вчення, наука» німецька
lehren «тс.» німецька
folklor польська
фолькло́р російська
лклōр сербохорватська
folklor словацька
folklór словенська
folklór чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України