LORD — ЕТИМОЛОГІЯ
лорд «англійський спадковий дворянський титул»
запозичення з англійської мови;
англ. lord (сангл. laverd, loverd, lord) походить від дангл. hlāford ( ‹ *hlāfweard) «хоронитель хліба», складного утворення з іменників hlāf «хліб», спорідненого з ісл. hleifr «хліб, буханка», гот. hlaifs, двн. hleib, leib, нвн. Laіb «тс.», i weard «варта», спорідненого з ісл. vörðr «наглядач, наглядання», нвн. Wart «страж», гот. wards «варта»;
р. бр. болг. м. схв. лорд, п. ч. слц. вл. lord, схв. лȍрд, слн. lórd;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lord (сангл. laverd, loverd, lord) | англійська |
| лорд | білоруська |
| лорд | болгарська |
| lord | верхньолужицька |
| hlaifs | готська |
| wards «варта» | готська |
| hlāford «хоронитель хліба» ( ‹ *hlāfweard) | давньоанглійська |
| hlāf «хліб» | давньоанглійська |
| *hlāfweard | давньоанглійська |
| hleib | давньоверхньонімецька |
| leib | давньоверхньонімецька |
| hleifr «хліб, буханка» | ісландська |
| vörðr «наглядач, наглядання» | ісландська |
| лорд | македонська |
| Laіb «тс.» | нововерхньонімецька |
| weard «варта» | нововерхньонімецька |
| Wart «страж» | нововерхньонімецька |
| lord | польська |
| лорд | російська |
| лорд | сербохорватська |
| лȍрд | сербохорватська |
| laverd | середньоанглійська |
| loverd | середньоанглійська |
| lord | середньоанглійська |
| lord | словацька |
| lórd | словенська |
| lord | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України