LOGE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ло́джія «приміщення в будинку, відкрите з фасадного боку; відкрита галерея при будівлі»
запозичення з італійської мови;
іт. loggia «крита веранда, галерея» походить від фр. loge «хатина; будка; клітка; ложа (в театрі)»;
р. болг. ло́джия, бр. ло́джыя, п. loggia, ч. Iodžie, loggie, слц. lodžia, loggia, вл. loži «квартира, житло, приміщення», схв. лȍђа, слн. lóggia;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́джия | болгарська |
| loži «квартира, житло, приміщення» | верхньолужицька |
| loggia «крита веранда, галерея» | італійська |
| loggia | польська |
| ло́джия | російська |
| лȍђа | сербохорватська |
| lodžia | словацька |
| loggia | словацька |
| lóggia | словенська |
| loge «хатина; будка; клітка; ложа (в театрі)» | французька |
| Iodžie | чеська |
| loggie | чеська |
| ло́джыя | ? |
ло́жа «відділене перегородками місце для кількох глядачів у театральному залі; відділення масонської організації»
запозичення з французької мови;
фр. loge «ложа» походить від двн. *laubja, louba «виноградна альтанка, хатина»;
р. бр. болг. м. схв. ло́жа, п. loża, ч. lóže, слц. слн. lóža, вл. нл. lоža;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́жа | білоруська |
| ло́жа | болгарська |
| lоža | верхньолужицька |
| *laubja | давньоверхньонімецька |
| louba «виноградна альтанка, хатина» | давньоверхньонімецька |
| ло́жа | македонська |
| lоža | нижньолужицька |
| loża | польська |
| ло́жа | російська |
| lóža | словацька |
| lóža | словенська |
| loge «ложа» | французька |
| lóže | чеська |
| ло́жа | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України