LODE — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. сх. [lotokъ] «жолоб, ринва; заглибина в землі»;

споріднене з лит. latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя», lekẽtas (‹ letekas) «жолобок, по якому стікає березовий сік», лтс. lataka (lataga) «ринва» (висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342–343);

дальші етимологічні зв’язки непевні;

зіставляється з двн. letto «глина», нвн. Letten «тс.», корн. lad «рідина; протікати», сірл. lathach «мул, багно», лат. latex «рідина» (Brugmann Grundriss II l 511; Трубачев Рем. терминол. 218– 221), з ономастикою балтійською і слов’янською, особливо гідронімами, зокрема, п. Łot (озеро), Łota (річка і село), Łotwa (річка і озеро), лит. Lãtažeris (озеро), лтс. Lata;

припускався зв’язок з свн. lode «брусок, дошка, коробка», двн. latta «планка», свн. latte, нвн. Latte «тс.», ірл. slat «жердина» (Bern. I 735; Uhlenbeck 258; РВrВ 22, 196);

непереконливі зіставлення (Brückner 307, 312) з п. łatwy «легкий», łata «латка», łata «посуд»;

р. лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]», бр. лато́к «ящик для товарів; [корито]», [ло́так] «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева», [лото́к] «велика бочка або корито для зсипання збіжжя», [лато́ка] «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб», п. łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води» (з укр. або бр.);

джерелом гол. loodsman «особа, що веде судно» вважається англ. loadsman (lodeman, loadman, lodesman) «тс.», утворене з основ іменників lode (load, lodes) «рівень води, дорога, шлях», яке зводиться до дангл. lad «шлях; подорож; напрямок; перевезення товарів», пов’язаного з līðan «їхати, подорожувати», lǣdan «вести, керувати» (англ. lead «тс.»), і man «людина», спорідненого з дінд. mánuḥ «тс.», псл. mǫžь, укр. муж;

запозичення з голландської мови;

р. бр. болг. ло́цман, п. Іосman;

не зовсім ясне;

здебільшого розглядається як запозичення з германських мов і зіставляється з нвн. Loden «грубе сукно», двн. Iodo «тс.», свн. lode «груба вовняна тканина» (Шелудько 38; Фасмер II 529; Преобр. І 474; Bern. І 743), до яких зводяться й п. loden «грубе волохате сукно, вовняна тканина», ч. loden, ст. luden, слц. lodén, болг. схв. ло́ден, слн. lóden «тс.» (Sławski IV 320–321; Kopaliński 581; Sł. wyr. obcych 434; Machek ESJČ 338; Holub–Lyer 291; Holub–Kop. 209; Bezlaj ESSJ II 147);

однак, зважаючи на значну відмінність семантики східнослов’янських форм, можна прийняти гіпотезу про походження їх від західнокавказького (адигейського) läudan «вид шовкової тканини, шовкова хустина», букв. «шовк з Лоо (на березі Чорного моря, біля Сочі)» (Абаев Этимология 1963, 116–119);

р. [луда́н] «тканина камка; шовкова хустина, фартух», [луда́нный] «шовковий», [луда́новый] «тс.», ст. луданъ «сорт шовкової тканини», лауданъ «тс.», др. луда «плащ, верхній одяг (звичайно шитий золотом)»;