LOCKEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ло́кон «кучеряве пасмо волосся»
запозичено з німецької мови (через посередництво російської і польської мов);
н. Locke «кучер» (мн. Locken) (свн. двн. loc) споріднене з днн. дфриз. lok(k), дісл. lokkr, гр. λύγος «гнучка гілка», лит. lùgnas «гнучкий»;
р. ло́кон, бр. ло́кан, п. lok, ч. lokna, слц. lokňa, м. локна, схв. лòкна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лóки
«локони»
льок
«локон»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́кан | білоруська |
λύγος «гнучка гілка» | грецька |
loc | давньоверхньонімецька |
lokkr | давньоісландська |
lok(k) | давньонижньонімецька |
lok(k) | давньофризька |
lùgnas «гнучкий» | литовська |
локна | македонська |
Locke «кучер» (мн. Locken)(свн. двн. loc) | німецька |
Locken | німецька |
lok | польська |
ло́кон | російська |
лòкна | сербохорватська |
loc | середньоверхньнімецька |
lokňa | словацька |
lokna | чеська |
ло́хати «жадати, прагнути; відчувати голод; сумувати, знемагати» (за чим)
псл. loxati «жадати, прагнути», пов’язане чергуванням голосних з *laxati «тс.», укр. [ла́хнути] «зазіхати; лакомитися», [ла́хний] «пожадливий, ласолюбний» і далі з ла́сий, ла́ситися;
менш переконливо пов’язується з укр. [лох] «страх», [ло́хати] «полохати» (Куркина Этимология 1972, 77; Mikl. EW 172);
недостатньо обгрунтоване виведення (Hern. І 734) з іє. *lēs-, *lǝs- «слабий», звідки болг. лош «поганий», схв. lȍš «слабий», слн. lóšen «тс.», р. [ло́ший] «поганий», а також, можливо, [ло́ха] «дурна жінка», як і зіставлення з нвн. locken «вабити, принаджувати»;
бр. [ла́хаць] «тинятися; говорити нісенітниці», п. lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней), слц. lôchať «жадібно пити; хлебтати», слн. [lohnéti] «переслідувати; прагнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зало́хати
«занудитися (за чим)»
зало́хнути
«тс.»
лох
«пристрасть, пристрасне бажання»
ло́хатися
ло́хний
«жадібний, пожадливий»
ло́хник
«жадібна, користолюбна людина»
ло́хнути
«тс. Ж; бути у відчаї»
ло́хня
«жадібність, жадоба»
ло́шити
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́хаць «тинятися; говорити нісенітниці» | білоруська |
лош «поганий» | болгарська |
*lēs- | індоєвропейська |
*lǝs- «слабий» | індоєвропейська |
locken «вабити, принаджувати» | нововерхньонімецька |
lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней) | польська |
loxati «жадати, прагнути» | праслов’янська |
*laxati «тс.» | праслов’янська |
ло́ший «поганий» | російська |
ло́ха «дурна жінка» | російська |
lȍš «слабий» | сербохорватська |
lôchať «жадібно пити; хлебтати» | словацька |
lóšen «тс.» | словенська |
lohnéti «переслідувати; прагнути» | словенська |
ла́хнути «зазіхати; лакомитися» | українська |
ла́хний «пожадливий, ласолюбний» | українська |
ла́сий | українська |
ла́ситися | українська |
лох «страх» | українська |
ло́хати «полохати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України