LIND — ЕТИМОЛОГІЯ
лут «лико з липи; лико з лози Л; молода липа Л; прут, хлист Ж»
псл. [*lǫtъ] «лико; молода липа, з якої знімають кору», можливо, також [*lǫta] «тс.»;
споріднене з двн. linta «липа», дісл. дангл. lind, нвн. Linde «тс.», [lind] «лико», лит. lentà «дошка» (первісне «дошка з липи»), лат. lentus «гнучкий, міцний, упертий; липкий; повільний, лінивий», дат. lind «гнучкий, м’який, лагідний», двн. lind(i) «м’який, ніжний, лагідний», дінд. latá «ліана»;
іє. *lento- «гнучкий»;
р. [лут] «лико, кора липи; обідрана липа, липова палка без кори», [луть] «тс.», [лута́] «липа», бр. [лут] «молода липа або гілка липи, з якої знімають кору з ликом; кора, лико з липи», [лу́цце] «молоді гілки липи; лико з молодих лип», др. лутовянъ «ликовий», п. łęt «стебла, бадилля картоплі», [łąt] «кий, палка», łątka «гілка верби», [łut] «кора молодої липи, з якої плетуть взуття)» (з р. чи бр.), ч. [lut] «лико»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лу́тє́
«тс.»
лути́вки
«рівний, не сучкуватий ліс»
лути́на
«лико; батіг, різка; лико на решето О»
лути́ці
«рівний, не сучкуватий ліс»
лу́тиця
«довга неколена жердина в огорожі; верхня частина ярма О; заболонь Ник; серцевина дерева Ник»
лути́човатий
«рівний, не сучкуватий»
(ліс)
луто́вий
«ликовий»
луто́к
«молоде липове дерево; лико молодої липи; липовий поясок Л»
луття́
«гілки лози, липова кора на постоли, лико»
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лут «молода липа або гілка липи, з якої знімають кору з ликом; кора, лико з липи» | білоруська |
| лу́цце «молоді гілки липи; лико з молодих лип» | білоруська |
| lind | давньоанглійська |
| linta «липа» | давньоверхньонімецька |
| lind(i) «м’який, ніжний, лагідний» | давньоверхньонімецька |
| latá «ліана» | давньоіндійська |
| lind | давньоісландська |
| лутовянъ «ликовий» | давньоруська |
| lind «гнучкий, м’який, лагідний» | датська |
| *lento- «гнучкий» | індоєвропейська |
| lentus «гнучкий, міцний, упертий; липкий; повільний, лінивий» | латинська |
| lentà «дошка» (первісне «дошка з липи») | литовська |
| Linde «тс.» | нововерхньонімецька |
| lind «лико» | нововерхньонімецька |
| łęt «стебла, бадилля картоплі» | польська |
| łąt «кий, палка»«гілка верби» | польська |
| łątka «кий, палка»«гілка верби» | польська |
| łut «кора молодої липи, з якої плетуть взуття)» (з р. чи бр.) | польська |
| *lǫtъ «лико; молода липа, з якої знімають кору» | праслов’янська |
| *lǫta «тс.» | праслов’янська |
| лут «лико, кора липи; обідрана липа, липова палка без кори» | російська |
| луть «тс.» | російська |
| лута́ «липа» | російська |
| lut «лико» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України