LIEUTENANT — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво російської і німецької мов (нвн. Léut(e)nant) запозичено з французької;

фр. lieutenant «лейтенант; заступник, намісник» є калькою слат. locum tenens «намісник, заступник» і відповідно складається з іменника lieu «місце; місцевість», що походить від лат. locum «місце; посада; місцевість», і дієприкметника теп. ч. tenant від дієслова tenir «тримати, держати; володіти», що походить від слат. *tenīre ‹ tenere «тримати, держати; володіти, мати, займати», спорідненого з дінд. tanṓti «розтягує, натягує; розтягується, простягається», tanuḥ «тонкий; ніжний», гр. τείνω «натягую, розтягую», псл. teneto «сітка; петля, сильце», tъnъkъ «тонкий», укр. тене́та, тонки́й;

р. лейтена́нт, бр. лейтэна́нт, п. lejtnant, lejtenant, ч. слц. lajtnant, вл. lejtnant, болг. ле́йтена́нт, схв. лȁjтнант, слн. lájtnant;