LIE — ЕТИМОЛОГІЯ
лжа «неправда, брехня»
псл. lъžа ‹ *lъgja, lъžь ‹ *lъgjь, похідні від lъgati «говорити неправду»;
споріднені з лит. ст. łúginaité «віроломний, зрадницький (зрада)», гот. liugan «брехати», дісл. ljūga, двн. liogan, нвн. lügen, англ. lie «тс.», дісл. lygi «брехня», дангл. lyӡe, двн. lygī, нвн. Lüge «тс.», дірл. logaissi «брехун», ірл. follugaim «ховаю, затаюю», можливо, також лит. lūgóti «просити», лтс. lùgt «тс, молити; молитися», дісл. lokka «манити»;
іє. *leugh- «обманювати»;
р. [лжа], ложь, лгать, бр. ілжа́, (і)лгаць, лжывы, др. лъжа, лъжь, лъгати, п. [łża, łeż], łgać, ч. lež, lhát, слц. lož, luhať, вл. łža, łhać, нл. łža, łgaś, полаб. låzĕs «брешеш», болг. лъжа́ «неправда», лъ́жа «говорю неправду», м. лага «неправда», лаже «обманює», схв. лȃж, лàгати, лàжати, слн. lèž, lagáti, стсл. лъжа «неправда», лъжь «брехун», лъгати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лгар
лгач
«тс.»
лжець
«той, хто говорить неправду»
лжи́вий
«брехливий»
лож
ложли́вий
ло́жний
«помилковий, неправильний»«говорити неправду»
ло́жник
обли́гати
обли́гувати
«обдурювати, обманювати»
олга́ти
«тс.»
(фольк.)
олжа́
«тс.»
олжи́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lie «тс.» | англійська |
ілжа́ (і)лгаць | білоруська |
лжывы | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
(і)лгаць | білоруська |
лъжа́ «неправда» | болгарська |
лъ́жа «говорю неправду» | болгарська |
łža | верхньолужицька |
łhać | верхньолужицька |
liugan «брехати» | готська |
lyӡe | давньоанглійська |
liogan | давньоверхньонімецька |
lygī | давньоверхньонімецька |
logaissi «брехун» | давньоірландська |
ljūga | давньоісландська |
lygi «брехня» | давньоісландська |
lokka «манити» | давньоісландська |
лъжа | давньоруська |
лъжь | давньоруська |
лъгати | давньоруська |
*leugh- «обманювати» | індоєвропейська |
follugaim «ховаю, затаюю» | ірландська |
lùgt «тс, молити; молитися» | латиська |
łúginaité «віроломний, зрадницький (зрада)» (ст.) | литовська |
lūgóti «просити» | литовська |
лага «неправда» | македонська |
лаже «обманює» | македонська |
łža | нижньолужицька |
łgaś | нижньолужицька |
lügen | нововерхньонімецька |
Lüge «тс.» | нововерхньонімецька |
låzĕs «брешеш» | полабська |
łża | польська |
łeż | польська |
łgać | польська |
lъžа | праслов’янська |
*lъgjь | праслов’янська |
lъgati «говорити неправду» | праслов’янська |
*lъgja | праслов’янська |
lъžь | праслов’янська |
*lъgja | праслов’янська |
lъžь | праслов’янська |
лжа | російська |
ложь | російська |
лгать | російська |
лȃж | сербохорватська |
лàгати | сербохорватська |
лàжати | сербохорватська |
lož | словацька |
luhať | словацька |
lèž | словенська |
lagáti | словенська |
лъжа «неправда» | старослов’янська |
лъжь «брехун» | старослов’янська |
лъгати | старослов’янська |
lež | чеська |
lhát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України