LEIN — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́нту́х «великий мішок з грубої тканини; неповоротка людина; [велике рядно для зерна; полотно, в якому дають коням овес у дорозі Бі; ковдра з ряднини Бі; мішок з вовною; тюк]»

через посередництво польської мови запозичене з німецької;
нвн. Léintuch «полотно» є складним словом, утвореним з іменників Lein «льон» (‹свн. двн. līn «тс.»), спорідненого з лат. līnum, др. льнъ «тс.», укр. льон, та Tuch ( ‹ свн. tuoch ‹ двн. tuoh(h)) «сукно, полотно; мішок», спорідненого з днн. дангл. дфриз. dōk, сгол. doec «тс.»;
помилково виводилось (Шелудько 36) від нім. *Landtuch «сільське полотно»;
р. [ла́нтух] «рядно для покриття возів, для просушування зернового хліба; великий мішок з рядна», бр. [ланту́г] «мішок», п. łańtuch «грубе полотно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лантухува́тий
лантуши́на «поганий лантух»
ла́нтушка «неповоротка жінка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ланту́г «мішок» білоруська
dōk давньоанглійська
līn давньоверхньонімецька
tuoh(h) давньоверхньонімецька
līn давньоверхньонімецька
dōk давньонижньонімецька
льнъ «тс.» давньоруська
dōk давньофризька
līnum латинська
*Landtuch «сільське полотно» німецька
Léintuch «полотно» нововерхньонімецька
Lein «льон» (‹свн. двн. līn «тс.») нововерхньонімецька
Tuch «сукно, полотно; мішок» нововерхньонімецька
łańtuch «грубе полотно» польська
ла́нтух «рядно для покриття возів, для просушування зернового хліба; великий мішок з рядна» російська
līn середньоверхньнімецька
tuoch середньоверхньнімецька
līn середньоверхньнімецька
льон українська
doec «тс.» ?

ле́нта «стрічка»

через посередництво російської мови запозичене, очевидно, з німецької;
нвн. [Linte] «стрічка, стьожка» (‹ двн. linta «тс.») виникло з лат. lintea (прикм. жін. р.), linteus (чол. р.) «льняний, полотняний», похідного від līnum «льон», з яким пов’язані гр. λίνον «тс.», гот. lein «полотно», лит. linaĩ (мн.) «льон», лтс. lini, прус. linno «тс.», псл. lьnъ, укр. льон;
виводиться також від гр. λέντιον «смуга льняної тканини, рушник», яке походить з того самого латинського джерела (Фасмер ГСЭ II 113; ЖСт 17/2, 142 – 143; Преобр. І 446 – 447; БЕР III 361; Младенов 272 – 273; Skok II 288; Bern. I 701; Mikl. EW 165);
р. болг. м. ле́нта «стрічка», п. [lenta] «стрічка (як урядова відзнака)», ч. lenta «стрічка», схв. лȇнта «стрічка до ордена (що носиться через плече)», слн. lénta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лента́вий «рваний»
лє́нтавий «такий, що легко рветься; порваний, перетворений в лахміття»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́нта «стрічка» болгарська
lein «полотно» готська
λίνον «тс.» грецька
λέντιον «смуга льняної тканини, рушник» грецька
linta давньоверхньонімецька
lintea (прикм. жін. р.) латинська
linteus «льняний, полотняний» латинська
līnum «льон» латинська
lini латиська
linaĩ «льон» (мн.) литовська
ле́нта «стрічка» македонська
Linte «стрічка, стьожка» (‹ двн. linta «тс.») нововерхньонімецька
lenta «стрічка (як урядова відзнака)» польська
lьnъ праслов’янська
linno «тс.» прусська
ле́нта «стрічка» російська
лȇнта «стрічка до ордена (що носиться через плече)» сербохорватська
lénta «тс.» словенська
льон українська
lenta «стрічка» чеська

ли́мба «сосна кедрова, Pinus cembra L.»

свн. līmboum, līnboum, limbom є складним словом, утвореним з līn- (нвн. Lein) «льон», спорідненого з псл. lьnъ, укр. льон, і boum (нвн. Baum) «дерево»;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. [лимбовое дерево], п. limba, ст. linba, ч. слц. limba, схв. ли́мба «тс.», слн. límba «гірська сосна»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Baum «дерево» нововерхньонімецька
Lein нововерхньонімецька
limba польська
linba (ст.) польська
lьnъ праслов’янська
лимбовое дерево російська
ли́мба «тс.» сербохорватська
līmboum середньоверхньнімецька
līnboum середньоверхньнімецька
līn- «льон» (нвн. Lein) середньоверхньнімецька
limbom середньоверхньнімецька
limbom середньоверхньнімецька
boum середньоверхньнімецька
limba словацька
límba «гірська сосна» словенська
льон українська
limba чеська

льон «Linum L.» (бот.)

псл. lьnъ, «льон; льняне волокно»;
споріднене з лит. lìnas (мн. linaĩ) «льон», лтс. lins (мн. lini), прус. linno гр. λίνον, алб. гег. lįni, тоск. liri, лат. līnum, двн. līn (нвн. Lein) «тс.», гот. lein «полотно», дірл. līn «сітка», ірл. líon «льон»;
не виключена можливість давнього культурного запозичення у якогось з народів Східної Європи, напр., у скіфів;
висловлювалась також гіпотеза про зв’язок з доіндоєвропейським (Machek ESJČ 326) чи з середземноморським субстратом (Schrader Reallexikon l 323);
робилися спроби виведення слова з іє. *(s)lī- «синюватий» і зіставлення з лат. liveo «бути синюватим» (Pokorny 965);
зіставлялося з дінд. līnaḥ «що прилягає», ірл. lían «ніжний, м’який» (Uhlenbeck 262);
малопереконливе припущення (Hofmann 181) про латинське або германське походження слова у праслов’янській мові;
р. бр. лён, др. льнъ, п. ч. вл. len, слц. l’an, нл. lan, полаб. l’ån, болг. м. лен, схв. лȁн, слн. lán, стсл. льнѣнъ «льняний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гірський «вид азбесту»
зайців «льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.» (бот.)
зайців «тс.»
зозу́лин (вид моху)
ильча́стий
ильча́тий
ільнува́ти «збирати подать, (у т. ч. льон)» (заст., про попадю)
ільняний «льняний»
ільча́стий
лен «льон прядильний»
лен «льонок звичайний» (бот.)
лен
ле́нище «ділянка землі, з якої зібрано врожай льону»
ленни́й
ле́ннищи «тс.»
леновище «льонище Mak, [ліннишки] «скатерті»«льняна пряжа»
ленок «тс. (зм.); льонок звичайний; льонолисник, Thesium L.»
лень «льон посівний»
лінни́й «тс.»
лляни́й
льни́ско «поле з-під льону»
льни́ще «тс.»
льно́ві
льнува́ти «тс.; насміхатися, знущатися Пі»
льняни́й
льон «льонолисник гірський, Thesium montanum Ehrh.» (бог.)
льон «тс.»
льона́вий «схожий на волокна льону»
льона́р
льона́рка «жінка, яка вирощує льон; [льонозбиральна машина Л]»
льона́рство
льоне́ць
льо́ниско «місце, де ріс льон»
льо́ни́ще
льонко́вий «льняний»
льонни́й
льонова́ті «льонові»
льоно́вий «тс.»
льоно́вище «льонище»
лянни́й
новозела́ндський «Phormium tenах Torst.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lįni албанська
лён білоруська
лен болгарська
len верхньолужицька
lįni гегський
lein «полотно» готська
λίνον грецька
līn «тс.» (нвн. Lein) давньоверхньонімецька
līnaḥ «що прилягає» давньоіндійська
līn «сітка» давньоірландська
льнъ давньоруська
*(s)lī- «синюватий» індоєвропейська
líon «льон» ірландська
lían «ніжний, м’який» ірландська
līnum латинська
liveo «бути синюватим» латинська
lins (мн. lini) латиська
lini латиська
lìnas «льон» (мн. linaĩ) литовська
linaĩ литовська
лен македонська
lan нижньолужицька
Lein нововерхньонімецька
l'ån полабська
len польська
lьnъ праслов’янська
linno прусська
лён російська
лȁн сербохорватська
l'an словацька
lán словенська
льнѣнъ «льняний» старослов’янська
liri тоскський
len чеська

льо́нок «Linaria L.» (бот.)

похідні утворення від льон ([лен]) назви зумовлені частково подібністю листя деяких із цих рослин до льону (льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон»), ч. ст. len Matky Boží «льонок», Marie len, polný len, нл. Marijcyny lan «тс.», пор. також слат. linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) від лат. linum «льон», нім. Leinkraut «льонок», складне утворення з Lein «льон» і Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник», з Lein «льон» і Blatt «лист», фр. faux lin «льонок», petit lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон»), частково тим, що більшість рослин, які носять назви, похідні від льон, зустрічаються часто в посівах льону як бур’яни;
р. лене́ц «льонолисник», лено́к «радіола», льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]», бр. [ляно́к] «льонок», [лясная льніца] «тс.», п. lenek «радіола», ст. lnek «тс.», leniec «льонолисник», lnica «льонок», ч. lněnka «льонолисник», lnice «льонок», слц. l’anček «радіола», вл. lenčk «льонок», схв. лáнак «льонолисник», [ланика] «льонок», [ланчац, ланчић] «тс.», слн. laníka «льонолисник», lanovo zele «льонок звичайний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ленник «льонок»
лєнок «льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.; льонолисник, Тhesium L.»
лєнок «тс.»
лино́к «тс. ВеБ; гвоздики дельтовидні, Dianthus deltoides L.; козельці лучні, Tragopogon pratensis L.»
лісовий «китятки чубаті, Polygala comosa Schrank.»
льнянка
льонець
льонок «радіола льоновидна, Radiola linoides Roth.»
льонток «тс.»
люнец «льонок»
польовий «хрінниця польова, Lepidium campestre (L.) R. Br.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляно́к «льонок» білоруська
лясная льніца «тс.» білоруська
lenčk «льонок» верхньолужицька
linum «льон» латинська
Marijcyny lan «тс.» нижньолужицька
Leinkraut «льонок» німецька
Lein «льон» німецька
Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник» німецька
Lein «льон» німецька
Blatt «лист» німецька
Leinblatt німецька
lenek «радіола» польська
lnek «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) польська
leniec «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) польська
lnica «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) польська
лене́ц «льонолисник» російська
лено́к «радіола» російська
льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]» російська
лáнак «льонолисник» сербохорватська
ланика «льонок» сербохорватська
ланчац сербохорватська
ланчић «тс.» сербохорватська
linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) середньолатинська
l'anček «радіола» словацька
laníka «льонолисник»«льонок звичайний» словенська
lanovo zele «льонолисник»«льонок звичайний» словенська
льон ([лен])(льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон») українська
лен українська
льонок українська
льонолисник українська
лен українська
льон українська
faux lin «льонок» французька
lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон») французька
len Matky Boží «льонок» (ст.) чеська
Marie len (ст.) чеська
polný len (ст.) чеська
lněnka «льонолисник»«льонок» чеська
lnice «льонолисник»«льонок» чеська
також ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України