LEGEN — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. legar «лага; дерев’яна підкладка під тягарі», [ligar] «тс.», які слн. [lęgar] «балка, яка підкладається під бочки з вином», походять від свн. lëger (‹ lëgar) «тс.; лага», пов’язаного з legen «ложити», ligen «лежати» (нвн. liegen «тс.»), спорідненими з псл. ležati, укр. лежа́ти;

виведення з [ґре́ґар] «сволок» (Дзендзелівський St. sl. 22, 285 – 286) позбавлене підстав;

може йтися тільки про розвиток значення «сволок» у слова [ле́ґар] під впливом слова [ґре́ґар];

р. [ле́гар] «підвалина», [ле́гарь] «зв’язок двох крокв; підставка під винну бочку», бр. [ле́гар] «важіль», [лега́ры «лаги»;