LEAD — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лейтмоти́в
запозичення з німецької мови;
нвн. Léitmotiv «лейтмотив» утворене композитором Р. Вагнером з основи дієслова leiten «вести, проводжати, супроводити; керувати» (двн. leiten, leittan), спорідненого з днн. lēdian, дангл. lǣdan, англ. lead, дісл. leiđa «тс.», гот. ga-leiþan «іти, ходити», тох. A lit- «тс.», та іменника Motív «мотив»;
ρ. лейтмоти́в, бр. лейтматы́ў, ч. leitmotiv, слц. leitmotív, болг. ла́йтмотив, м. лаjтмоти́в, схв. лȁjтмотӣв, слн. leitmotiv, lájtmotiv;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lead | англійська |
лейтматы́ў | білоруська |
ла́йтмотив | болгарська |
ga-leiþan «іти, ходити» | готська |
lǣdan | давньоанглійська |
leiten | давньоверхньонімецька |
leittan | давньоверхньонімецька |
leiten | давньоверхньонімецька |
leittan | давньоверхньонімецька |
leiđa «тс.» | давньоісландська |
lēdian | давньонижньонімецька |
лаjтмоти́в | македонська |
Léitmotiv «лейтмотив» | нововерхньонімецька |
leiten «вести, проводжати, супроводити; керувати» (двн. leiten, leittan) | нововерхньонімецька |
Motív «мотив» | нововерхньонімецька |
лȁjтмотӣв | сербохорватська |
leitmotív | словацька |
leitmotiv | словенська |
lájtmotiv | словенська |
A lit- «тс.» | тохарська А |
leitmotiv | чеська |
лейтмоти́в | ? |
лі́дер
запозичення з англійської мови;
англ. leader «керівник, ведучий» є похідним утворенням від lead «вести», спорідненого з свн. leiten, двн. leiten, leittan, нвн. leiten «тс.»;
р. болг. схв. ли́дер, бр. лі́дэр, п. lider, ч. слц. leader, слн. líder, leader;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лі́дерство
ліди́рувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
leader «керівник, ведучий» | англійська |
lead «вести» | англійська |
лі́дэр | білоруська |
ли́дер | болгарська |
leiten | давньоверхньонімецька |
leittan | давньоверхньонімецька |
leiten «тс.» | нововерхньонімецька |
lider | польська |
ли́дер | російська |
ли́дер | сербохорватська |
leiten | середньоверхньнімецька |
leader | словацька |
líder | словенська |
leader | словенська |
leader | чеська |
ло́цман «провідник суден»
джерелом гол. loodsman «особа, що веде судно» вважається англ. loadsman (lodeman, loadman, lodesman) «тс.», утворене з основ іменників lode (load, lodes) «рівень води, дорога, шлях», яке зводиться до дангл. lad «шлях; подорож; напрямок; перевезення товарів», пов’язаного з līðan «їхати, подорожувати», lǣdan «вести, керувати» (англ. lead «тс.»), і man «людина», спорідненого з дінд. mánuḥ «тс.», псл. mǫžь, укр. муж;
запозичення з голландської мови;
р. бр. болг. ло́цман, п. Іосman;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лоцманува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
loadsman «тс.» (lodeman, loadman, lodesman) | англійська |
lodes «рівень води, дорога, шлях» | англійська |
lodeman | англійська |
loadman | англійська |
lodesman | англійська |
lode | англійська |
load | англійська |
lead | англійська |
ло́цман | білоруська |
ло́цман | болгарська |
loodsman «особа, що веде судно» | голландська |
lad «шлях; подорож; напрямок; перевезення товарів» | давньоанглійська |
līðan «їхати, подорожувати» | давньоанглійська |
lǣdan «вести, керувати» (англ. lead «тс.») | давньоанглійська |
man «людина» | давньоанглійська |
mánuḥ «тс.» | давньоіндійська |
Іосman | польська |
mǫžь | праслов’янська |
ло́цман | російська |
муж | українська |
луди́ти «наносити олив’яне покриття (на металеві вироби)»
здебільшого пояснюється як запозичення з німецької мови і пов’язується з снн. loden «паяти» (Фасмер II 529) або з нвн. löten, свн. loeten «тс.», спорідненими з свн. lōt «свинець», гол. lood, дангл. lḗad, англ. lead «тс.» (Преобр. І 475; Kluge–Mitzka 446);
непереконливе зіставлення з кельт. * loudi̯a «свинець», ірл. luaide «тс.» (Šachmatov AfSlPh 33, 90), оскільки слово не праслов’янське;
припускається також, що р. луди́ть виникло в російській мові як похідне від [луда] «полуда» ‹ «оболонка» ‹ «верхній одяг» (КЭСРЯ 248);
не зовсім ясне;
р. луди́ть «покривати полудою», бр. лудзі́ць «тс.», др. лудити «покривати оливом», луженъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лу́джений
«вкритий полудою»
лу́дження
луди́льний
луди́льник
луді́ння
облу́да
«полуда; позолота»
палу́жа
«полива»
полу́да
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lead «тс.» | англійська |
лудзі́ць «тс.» | білоруська |
lood | голландська |
lḗad | давньоанглійська |
лудити «покривати оливом» | давньоруська |
луженъ | давньоруська |
luaide «тс.» | ірландська |
*loudi̯a «свинець» | кельтські |
löten | нововерхньонімецька |
луди́ть «полуда» | російська |
луда «полуда» | російська |
луди́ть «покривати полудою» | російська |
loeten «тс.» | середньоверхньнімецька |
lōt «свинець» | середньоверхньнімецька |
loden «паяти» | середньонижньонімецька |
чу́шка «металевий зливок, видовжений брусок, виготовлений способом виливання; свинка»
запозичення з російської мови;
р. чу́шка розглядається як синонім до р. сви́нка «зливок металу», що пов’язують зі словом свине́ц, укр. свине́ць;
для російських слів припускається (Кипарский ВЯ 1956/5, 137) калькування англійських виразів pig of lead «зливок свинцю, (букв.) свиня свинцю» та pig of iron «зливок заліза, (букв.) свиня заліза»;
р. бр. чу́шка «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чу́шка «тс.» | білоруська |
чу́шка | російська |
сви́нка «зливок металу» | російська |
чу́шка «тс.» | російська |
свине́ць | українська |
свине́ц | ? |
lead «зливок свинцю, (букв.) свиня свинцю» | ? |
iron «зливок заліза, (букв.) свиня заліза» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України