LEAD — ЕТИМОЛОГІЯ

лейтмоти́в

запозичення з німецької мови;
нвн. Léitmotiv «лейтмотив» утворене композитором Р. Вагнером з основи дієслова leiten «вести, проводжати, супроводити; керувати» (двн. leiten, leittan), спорідненого з днн. lēdian, дангл. lǣdan, англ. lead, дісл. leiđa «тс.», гот. ga-leiþan «іти, ходити», тох. A lit- «тс.», та іменника Motív «мотив»;
ρ. лейтмоти́в, бр. лейтматы́ў, ч. leitmotiv, слц. leitmotív, болг. ла́йтмотив, м. лаjтмоти́в, схв. лȁjтмотӣв, слн. leitmotiv, lájtmotiv;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lead англійська
лейтматы́ў білоруська
ла́йтмотив болгарська
ga-leiþan «іти, ходити» готська
lǣdan давньоанглійська
leiten давньоверхньонімецька
leittan давньоверхньонімецька
leiten давньоверхньонімецька
leittan давньоверхньонімецька
leiđa «тс.» давньоісландська
lēdian давньонижньонімецька
лаjтмоти́в македонська
Léitmotiv «лейтмотив» нововерхньонімецька
leiten «вести, проводжати, супроводити; керувати» (двн. leiten, leittan) нововерхньонімецька
Motív «мотив» нововерхньонімецька
лȁjтмотӣв сербохорватська
leitmotív словацька
leitmotiv словенська
lájtmotiv словенська
A lit- «тс.» тохарська А
leitmotiv чеська
лейтмоти́в ?

лі́дер

запозичення з англійської мови;
англ. leader «керівник, ведучий» є похідним утворенням від lead «вести», спорідненого з свн. leiten, двн. leiten, leittan, нвн. leiten «тс.»;
р. болг. схв. ли́дер, бр. лі́дэр, п. lider, ч. слц. leader, слн. líder, leader;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лі́дерство
ліди́рувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
leader «керівник, ведучий» англійська
lead «вести» англійська
лі́дэр білоруська
ли́дер болгарська
leiten давньоверхньонімецька
leittan давньоверхньонімецька
leiten «тс.» нововерхньонімецька
lider польська
ли́дер російська
ли́дер сербохорватська
leiten середньоверхньнімецька
leader словацька
líder словенська
leader словенська
leader чеська

ло́цман «провідник суден»

джерелом гол. loodsman «особа, що веде судно» вважається англ. loadsman (lodeman, loadman, lodesman) «тс.», утворене з основ іменників lode (load, lodes) «рівень води, дорога, шлях», яке зводиться до дангл. lad «шлях; подорож; напрямок; перевезення товарів», пов’язаного з līðan «їхати, подорожувати», lǣdan «вести, керувати» (англ. lead «тс.»), і man «людина», спорідненого з дінд. mánuḥ «тс.», псл. mǫžь, укр. муж;
запозичення з голландської мови;
р. бр. болг. ло́цман, п. Іосman;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лоцманува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
loadsman «тс.» (lodeman, loadman, lodesman) англійська
lodes «рівень води, дорога, шлях» англійська
lodeman англійська
loadman англійська
lodesman англійська
lode англійська
load англійська
lead англійська
ло́цман білоруська
ло́цман болгарська
loodsman «особа, що веде судно» голландська
lad «шлях; подорож; напрямок; перевезення товарів» давньоанглійська
līðan «їхати, подорожувати» давньоанглійська
lǣdan «вести, керувати» (англ. lead «тс.») давньоанглійська
man «людина» давньоанглійська
mánuḥ «тс.» давньоіндійська
Іосman польська
mǫžь праслов’янська
ло́цман російська
муж українська

луди́ти «наносити олив’яне покриття (на металеві вироби)»

здебільшого пояснюється як запозичення з німецької мови і пов’язується з снн. loden «паяти» (Фасмер II 529) або з нвн. löten, свн. loeten «тс.», спорідненими з свн. lōt «свинець», гол. lood, дангл. lḗad, англ. lead «тс.» (Преобр. І 475; Kluge–Mitzka 446);
непереконливе зіставлення з кельт. * loudi̯a «свинець», ірл. luaide «тс.» (Šachmatov AfSlPh 33, 90), оскільки слово не праслов’янське;
припускається також, що р. луди́ть виникло в російській мові як похідне від [луда] «полуда» ‹ «оболонка» ‹ «верхній одяг» (КЭСРЯ 248);
не зовсім ясне;
р. луди́ть «покривати полудою», бр. лудзі́ць «тс.», др. лудити «покривати оливом», луженъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лу́джений «вкритий полудою»
лу́дження
луди́льний
луди́льник
луді́ння
облу́да «полуда; позолота»
палу́жа «полива»
полу́да
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lead «тс.» англійська
лудзі́ць «тс.» білоруська
lood голландська
lḗad давньоанглійська
лудити «покривати оливом» давньоруська
луженъ давньоруська
luaide «тс.» ірландська
*loudi̯a «свинець» кельтські
löten нововерхньонімецька
луди́ть «полуда» російська
луда «полуда» російська
луди́ть «покривати полудою» російська
loeten «тс.» середньоверхньнімецька
lōt «свинець» середньоверхньнімецька
loden «паяти» середньонижньонімецька

чу́шка «металевий зливок, видовжений брусок, виготовлений способом виливання; свинка»

запозичення з російської мови;
р. чу́шка розглядається як синонім до р. сви́нка «зливок металу», що пов’язують зі словом свине́ц, укр. свине́ць;
для російських слів припускається (Кипарский ВЯ 1956/5, 137) калькування англійських виразів pig of lead «зливок свинцю, (букв.) свиня свинцю» та pig of iron «зливок заліза, (букв.) свиня заліза»;
р. бр. чу́шка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чу́шка «тс.» білоруська
чу́шка російська
сви́нка «зливок металу» російська
чу́шка «тс.» російська
свине́ць українська
свине́ц ?
lead «зливок свинцю, (букв.) свиня свинцю» ?
iron «зливок заліза, (букв.) свиня заліза» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України