LAST — ЕТИМОЛОГІЯ

через російське посередництво запозичено з голландської або нижньонімецької мови;

гол. bállast виводиться від дат. або шв. barlast (букв. «пустий вантаж»), утвореного з основ прикметника bar «позбавлений, порожній, голий», спорідненого з двн. днн. bar «голий», псл. bosъ, укр. бо́сий, та іменника last «вантаж» (пор. нвн. Last «тс.»), похідного від laden «вантажити», спорідненого з дісл. hlaða, гот. Hlаþаn «тс.», лит. klóti «стелити», псл. klasti, укр. кла́сти;

р. балла́ст, бр. болг. бала́ст, п. ч. слц. вл. balast, м. баласт, схв. бàласт, слн. balást;

запозичення з російської і польської мов;

р. ласт «тс.», п. laszt «давня міра сипких тіл» походять від свн. last «певна міра об’єму; одиниця ваги» (двн. (h)last, нвн. Last «тягар, вантаж»), пов’язаного з нвн. laden (двн. hladen) «вантажити», спорідненим з псл. kladǫ «кладу»;

бр. ласт «міра вантажу; міра сипких тіл»;

очевидно, форма р. ла́стик виникла в результаті контамінації форми ластинг з недовго вживаною назвою іншої подібної тканини эласти́к (Воронин Вестник ЛГУ 1972/1, 125 – 131);

англ. lasting (сорт взуттєвої тканини, букв. «тривалий, постійний, міцний») пов’язане з дієсловом last «продовжуватися, тривати; носитися» (про тканину, взуття і т. п.), сангл. lasten «іти слідом, виконувати; продовжуватися, тривати», дангл. lǣstan «те. » (первісне значення – «іти слідом»), lāst «стопа, слід», спорідненими з гот. Іаіstjan «іти слідом», двн. свн. нвн. leisten «виконувати наказ, виконувати обов’язок», дфриз. lāsta «тривати, продовжуватися»;

через посередництво російської мови запозичено з англійської;

р. ла́стик, бр. ла́сцік «тс.»;

запозичення з давньоверхньонімецької мови;

двн. leist «шевська колодка, копил» (свн. leist, нвн. Leist(en) «тс.») споріднене з дангл. lāst (lǣst) «слід (ноги), копил», англ. last «копил», дісл. leistr «нога, панчоха», гот. laists «слід, мета», laistjan «іти слідом»;

ряд первісних значень належних сюди запозичених слов’янськими мовами слів, пов’язаних із значеннями «колодка, копил», зберігається в фонетично видозмінених формах, зближених з назвами лисиці і лиса;

ототожнення з ли́штва «облямівка» та ін. і виведення всієї змішаної сукупності слів від свн. līste (нвн. Leiste) «облямівка, кайма» (Фасмер II 507; Sławski IV 287 – 288; Machek ESJČ 336) здається помилковим;

бр. [лі́штва] «поперечна жердина у плоті», п. listwa «планка, вузька довга дощечка як ущільнення, підставка», ч. [lišta] «клин, що вкладався в щілини між колодами рубленої будівлі»;

псл. loza «гнучка гілка; виноград; верба кущова»;

зіставляється з лит. lazdà «палка, ліщина; стеблина деяких рослин», [lazà] «палка, ліщина», лтс. lazda, lagzda, lazds «ліщина», прус. laxde, алб. laithí «тс.», вірм. last «пліт, човен», перс. räz «лоза»;

висловлювалось припущення (Štrekelj AfSlPh 27, 52–53; Brückner AfSlPh 39, 4; Ильинский RSI 6, 226) про зв’язок з лаз, лі́зти «витися»;

р. болг. лоза́, бр. лаза́, др. лоза, п. łoza, ч. ст. слц. loza, схв. лóза, слн. lóza, стсл. лоза;