LANG — ЕТИМОЛОГІЯ
до́вгий
псл.*dьḷgъ «довгий»;
споріднене з лит. ìlgas, лтс. ilgs, дінд. dīrgháḥ, ав. dareүoc-, хет. daluga-, гр. δολιχός «тс.», лат. indulgeo «бути милостивим» і далі, можливо, з лат. longus, гот. laggs «довгий», нвн. lang, англ. long «тс.» (з *dlongos «тс.», див. Specht 126);
іє. *digh- «довгий»;
цей же самий корінь виступає в укр. для́ти і, можливо, для;
р. до́лгий, бр. до́ўгі, др. дългыи, п. długi, ч. dlouhý, слц. dlhý, вл. dołhi, нл. dołgi, полаб. dauďĕ, болг. дъ́лъг, схв. дуг, слн. dólg, стсл. длъгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взподо́вж
ви́довжений
ви́довжити
видо́вжувати
впродо́вж
довга́вий
довгале́цкий
довга́ль
«ковальський молоток з довгим гострим дзьобом; висока худа людина»
довгана́стий
довга́нь
«тс.»
довганя
«веретільниця, змія мідянка, Anguіs fragilis; ящірка»
(зоол.)
довга́стий
довгасті́нки
«довгасті сливи»
довга́ч
«висока людина»
довге́ла
довгеле́зний
довгеле́цький
довгелю́чий
довге́ля
«тс.»
довгене́зний
довге́нний
довге́нький
довгиле́нний
до́вгісний
довго́вастий
довго́ватий
довгови́стий
довгоня́стий
довгота́
довго́тний
довгува́тий
довгуне́ць
«сорт льону»
довж
«довжина»
(у виразі у всю довж)
до́вжа
«довгота»
до́вжанка
«поздовжня оранка; високий глечик для молока»
довжа́нчик
«високий глечик»
довжа́стий
довжевінь
«довжина»
довже́зний
довжеле́зний
довжене́зний
довже́нний
довже́нь
довжина́
довжинико́м
довжи́ня
довжи́ти
довжі́нь
довжня́
«тс.»
довзі́зний
до́вшати
задо́вгий
задо́вго
здовж
здо́вжений
здо́вжувальний
здо́вжувач
навздо́вж
на́до́вго
надовжниця
«кілька плотів лісу, з’єднаних один за одним»
наздо́вж
невдо́взі
невза́довзі
неодо́вго
неодо́взі
неподо́взі
подовга́стий
по́довгий
подо́вгу
подовгува́тий
подо́вж
подовжа́стий
подо́вжити
подо́вжний
подо́вжній
подо́вжувальний
подо́вш
подо́вшити
поздо́вжній
предо́вгий
придо́вжити
«пройти ралом уздовж засіяного поля»
(заст.)
продовга́нитися
«забаритися»
продовга́стий
продовгува́тий
продовжа́тель
продо́вжений
продовження
продовжка
продо́вжний
продовжувати
продо́вжувач
удо́вж
удо́вжінь
удо́вжки
удо́вжувати
удо́вш
удо́вшки
уза́довзі
уздо́вж
уподо́вж
упродо́вж
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dareүoc- | авестійська |
| long «тс.» (з *dlongos «тс.», див. Specht 126) | англійська |
| до́ўгі | білоруська |
| дъ́лъг | болгарська |
| dołhi | верхньолужицька |
| laggs «довгий» | готська |
| δολιχός «тс.» | грецька |
| dīrgháḥ | давньоіндійська |
| дългыи | давньоруська |
| *digh- «довгий» | індоєвропейська |
| indulgeo «бути милостивим» | латинська |
| longus | латинська |
| ilgs | латиська |
| ìlgas | литовська |
| dołgi | нижньолужицька |
| lang | нововерхньонімецька |
| dauďĕ | полабська |
| długi | польська |
| до́лгий | російська |
| дуг | сербохорватська |
| dlhý | словацька |
| dólg | словенська |
| длъгъ | старослов’янська |
| для́ти | українська |
| daluga- | хетська |
| dlouhý | чеська |
| псл.*d «довгий» | ? |
| для | ? |
Ло́гвин
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
сгр. Λογγĩνος походить від лат. Longῑnus, пов’язаного з longus «довгий», спорідненим з двн. lang, гот. laggs, псл. *dьl̥gъ «тс.», укр. до́вгий;
р. Ло́ггин, Ло́нгин, Ло́гвин, бр. Ло́гвін, Ло́нгін, Ло́гін, др. Логгинъ, п. слц. Longin, ч. Longinus, болг. Логи́н, Лонги́н, м. Лонгин, схв. Лонгин, слн. Longin, стсл. Лонъгинъ, Логинъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Логгінъ
«смышляя глубо́ко або долгіи»
(1627)
Логи́н
Ло́нги́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ло́гвін | білоруська |
| Ло́нгін | білоруська |
| Ло́гін | білоруська |
| Логи́н | болгарська |
| Лонги́н | болгарська |
| laggs | готська |
| lang | давньоверхньонімецька |
| Логгинъ | давньоруська |
| Longῑnus | латинська |
| longus «довгий» | латинська |
| Лонгин | македонська |
| Longin | польська |
| *dьl̥gъ «тс.» | праслов’янська |
| Ло́ггин | російська |
| Ло́нгин | російська |
| Ло́гвин | російська |
| Лонгин | сербохорватська |
| Λογγĩνος | середньогрецька |
| Longin | словацька |
| Longin | словенська |
| Лонъгинъ | старослов’янська |
| Логинъ | старослов’янська |
| Логинъ | старослов’янська |
| до́вгий | українська |
| Longinus | чеська |
шезло́нг «легке розсувне крісло»
запозичення з французької мови;
фр. chaise longue «шезлонг», (букв.) «довгий стілець» складається з іменника chaise «стілець» від [chaire] «крісло, кафедра», що продовжує лат. cathеdra «крісло» з гр. ϰαϑέδρα «кафедра», і прикметника longue «довгий» від лат. longus «тс.», спорідненого з гот. laggs, н. lang «тс.», що зіставляються з псл. *dьl̥gъ(jь), укр. до́вгий;
р. болг. шезло́нг, бр. шэзло́нг, п. szezlong, ч. chaise longue, šezlong, слц. (розм.) šezlón, схв. шезлонг;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэзло́нг | білоруська |
| шезло́нг | болгарська |
| laggs | готська |
| ϰαϑέδρα «кафедра» | грецька |
| cathеdra «крісло» | латинська |
| longus «тс.» | латинська |
| lang «тс.» | німецька |
| szezlong | польська |
| *d<SUP>ь</SUP>l̥gъ(jь) | праслов’янська |
| шезло́нг | російська |
| шезлонг | сербохорватська |
| šezlón (розм.) | словацька |
| до́вгий | українська |
| chaise longue «шезлонг» | французька |
| chaire «крісло, кафедра» | французька |
| longue «довгий» | французька |
| chaise longue | чеська |
| šezlong | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України