LAMA — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́ма «південноамериканська тварина родини верблюдів, Lama glama» (зоол.)

через посередництво німецької або французької мови (н. Láma, фр. lama) запозичено з іспанської;
ісп. llama походить від кеч. llama «тс.»;
р. бр. болг. м. схв. лáма, п. ч. вл. lama, слц. слн. láma;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лáма білоруська
лáма болгарська
lama верхньолужицька
llama іспанська
llama «тс.» кечуа
лáма македонська
Láma німецька
lama польська
лáма сербохорватська
láma словацька
láma словенська
lama французька
lama чеська
лáма ?

ля́ма «широкий ремінь для перетягування або переноски вантажів; пристрої, якими кріплять або відкривають що-небудь; довга важка служба; [дугоподібне дерев’яне знаряддя, яке охоплює груди і за допомогою якого тягнуть човен, рибальську сітку та ін.; сам процес перетягування Ж]»

припускається можливість запозичення з фінно-угорських мов (пор. фін. lämsä «петля, аркан, повід», саам. lamca «вуздечка», комі letś «петля») з заміною -(ь)ца-ка (Kalima 158);
зіставлялося з кімр. llуfan «шнур», лит. лтс. làmata «пастка», айсор. лама «вуздечка» (Горяев 199);
виводиться також (Richhardt 74; КЭСРЯ 251; Bern. I 700) від п. lama «обшивка, кайма, край»;
можливо, запозичене з російської мови, в якій не має певної етимології;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

lamka «тс.»
заля́мистий «запопадливий»
заля́мити «захопити, запопасти»«лямка; [ремінь, вірьовка, підв’язка, петля; пересування суден проти течії за допомогою бурлаків; сумка, торба, заплічний мішок; спина]»
лемі́я «група рибалок, які в лямах тягнуть невід»
ля́ма «заплічний мішок»
ля́мка «тс.»
ля́мка «лямка»
лямува́ти «тягнути задопомогою лямки»
лямцо́вка «лямка, якою тягнуть човен по річці»
лямчи́к «рибалка, що працює біля невода»
ля́мщик «робітник на рибних промислах»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лама «вуздечка» айсорська
llуfan «шнур» кімрська
letś комі-зирянська
làmata «пастка» латиська
làmata «пастка» литовська
lama «обшивка, кайма, край» польська
lamca саамська
-ка українська
-(ь)ца українська
lämsä фінська

ля́ма «золотий або срібний дріт (нитка); бляшка, галун, позумент»

через посередництво польської мови запозичено з французької;
фр. lame «пластинка, бляшка, смуга срібла, золота, якими оздоблюють одяг» виводиться від лат. lammina, lāmina, lamma «пластинка (золота, срібна), бляшка», можливо, пов’язаних з lātus «широкий»;
п. lama виводилось також від ч. lem «лямівка, обрубка, обшивка одягу» (слц. lem «тс.») (Brückner 290; Machek ESJČS 263), яке пов’язувалося з lomiti (Zubatý St. a čl. I 2, 103) або зводилось до двн. līm «обшивка, кайма, край» (Преобр. І 498; Holub–Kop. 202), а також пов’язувалося з гр. λω̃μα «тс.» неясного походження (Machek там же);
р. [лямо́вка] «підшивка внизу спідниці», бр. [ля́мка] «кусок товстого сукна; обшивка», п. lama «тканина з металевими нитками, парча; золота або срібна бляшка; обрубка, обшивка, смуга по краю одягу», слц. lama «вид вовняної тканини», схв. lȁma «пластинка, бляшка; обруч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

залямува́ти «окантувати»
лямі́вка «вузька смужка тканини, хутра та ін., пришита до краю одягу як прикраса; [вузька смужка тканини, якою підшивають внизу одяг та рукава МСБГ]»
лямува́ти «обшивати лямівкою»
облямі́вка
обля́мка «облямівка»
облямува́тися «окантуватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ля́мка «кусок товстого сукна; обшивка» білоруська
λω̃μα «тс.» грецька
līm «обшивка, кайма, край» давньоверхньонімецька
lammina латинська
lāmina латинська
lamma «пластинка (золота, срібна), бляшка» латинська
lātus «широкий» латинська
lama польська
lama «тканина з металевими нитками, парча; золота або срібна бляшка; обрубка, обшивка, смуга по краю одягу» польська
лямо́вка «підшивка внизу спідниці» російська
lȁma «пластинка, бляшка; обруч» сербохорватська
lem словацька
lama «вид вовняної тканини» словацька
lame «пластинка, бляшка, смуга срібла, золота, якими оздоблюють одяг» французька
lem «лямівка, обрубка, обшивка одягу» (слц. lem «тс.») чеська
lomiti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України