LACK — ЕТИМОЛОГІЯ

лак «плівкотвірний розчин, яким покривають поверхню»

через посередництво російської і німецької, французької або голландської мов (н. Lack, фр. laque, гол. lak) запозичено з італійської;
іт. lacca ( ‹ слат. laca) через ар. lakk «лак, сургуч», перс. lak «(червоний) спиртовий лак; сургуч» зводиться до сінд. lakkhā ‹ дінд. lākṣā́ «лак (з червоної фарби і якоїсь смоли)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

lak «сургуч»
lak
lak
lak
lak
lák
лȁк
лак
лак
лак
лако́ваний
лакува́льний
лакува́льник
лакува́ти
лекъ «лак»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lakk «лак, сургуч» арабська
lak голландська
lak голландська
lak голландська
lākṣā́ «лак (з червоної фарби і якоїсь смоли)» давньоіндійська
lacca ( ‹ слат. laca) італійська
Lack німецька
Lack німецька
Lack німецька
lak «(червоний) спиртовий лак; сургуч» перська
laca середньолатинська
laca середньолатинська
laque французька
laque французька
laque французька
lakkhā ?

ляк «лакфіоль звичайна, Cheiranthus cheiri L.» (бот.)

запозичення з німецької мови;
н. Lack «тс.» має ідентичне походження з Lack «лак, розчин, яким покривають поверхню»;
укр. ляк золотий є калькою н. Goldlack;
наукова назва лакфіо́ль походить від н. Láckvióle;
п. ч. вл. lak;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ляк «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lak верхньолужицька
Lack «тс.» німецька
Lack «лак, розчин, яким покривають поверхню» німецька
Goldlack німецька
Láckvióle німецька
lak польська
ляк золотий українська
лакфіо́ль українська
lak чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України