LÄRM — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво польської і, можливо, німецької (пор. н. Lärm «тривога, заклик до зброї, вереск, галас, крик», ст. allerma, alarma, lerma, lärma, lärm, lerm «тс.») та французької мов (фр. alarme «тривога») запозичено з італійської;

іт. all’arme «до зброї» лежить також в основі укр. заст. аля́рм «тривога»;

зникнення початкового ненаголошеного а могло відбутися на грунті польської мови незалежно від німецького впливу (пор. подібне явище в рум. lármă, уг. lárma «тривога, галас»);

п. larum (заст.) «сигнал тривоги; биття на сполох; галас, крик; гвалт, рятуйте!», ст. larma, larmo «тс.», ч. ст. lermo «тривога, заклик до зброї, галас, крик», [l’armo] «крик, вереск», слц. [l’árma, larmo, lermo] «тс.; тривога», болг. [ла́рма] «галас, шум», схв. lȃrma «галас, крик; тривога», слн. lârma «тс.»;