KRIPPE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ре́пту́х «мішок для годування запряжених коней; плетений з мотузків мішок для сіна; [торба Нед]»
запозичення з німецької мови;
очевидно, вихідною є форма нім. Kripp(en)tuch, яка складається з Krippe «ясла, корито», пов’язаного з свн. krippe, двн. krippa, дат. krybbe, снідерл. kribbe «тс.», гол. kribe «годівниця; ясла; стійло, ліжко», сангл. дангл. cribb, англ. crib «тс.», і Tuch «сукно, лляне полотно»;
реконструкція *репдук, п. *repduk як запозичення з снн. rêpdak «шматок тканини», переосмисленого під впливом слова хребе́т (Кипарский ВЯ 1956/5, 136; Kiparsky ZfSlPh 22/2, 433), викликає сумнів;
р. [репту́х], п. [kreptuch], слц. kreptuch;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рапту́х
раптухъ
«простирадло»
(1596)
ре́втух
ре́пех
репе́ха
«довга сорочка, в якій ходили хлопці до 16 років; різновид мішка, з якого годують коней»
ре́птюк
«тс.»
рептю́х
«торба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| crib «тс.» | англійська |
| kribe «годівниця; ясла; стійло, ліжко» | голландська |
| cribb | давньоанглійська |
| krippa | давньоверхньонімецька |
| krybbe | датська |
| Kripp(en)tuch | німецька |
| Krippe «ясла, корито» | німецька |
| Tuch «сукно, лляне полотно» | німецька |
| *repduk | польська |
| kreptuch | польська |
| репту́х | російська |
| cribb | середньоанглійська |
| krippe | середньоверхньнімецька |
| rêpdak «шматок тканини» | середньонижньонімецька |
| kribbe «тс.» | середньонідерландська |
| kreptuch | словацька |
| *репдук | українська |
| хребе́т | українська |
скримпува́ти «стиснути зв’язане ще закрутом»
запозичення з польської мови;
п. skrępować «зв’язати» є похідним від krępować «в’язати, міцно стягувати», яке, очевидно, зводиться до нвн. ст. і діал. krampen «зчіплювати, з’єднувати скобами», похідного від Krampe «гак, скоба», пов’язаного з двн. kramph «скривлений», спорідненим з псл. grǫbъ «грубий», стсл. грѫбъ «грубий, неосвічений»;
менш переконливе пов’язання через варіант [krеpować] з нвн. Krippe «ясла» (Brückner 267);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kramph «скривлений» | давньоверхньонімецька |
| і | нововерхньонімецька |
| krampen «зчіплювати, з’єднувати скобами» | нововерхньонімецька |
| Krampe «гак, скоба» | нововерхньонімецька |
| Krippe «ясла» | нововерхньонімецька |
| skrępować «зв’язати» | польська |
| krеpować | польська |
| grǫbъ «грубий» | праслов’янська |
| грѫбъ «грубий, неосвічений» | старослов’янська |
| krępować «в’язати, міцно стягувати» | ? |
| і | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України