KRANZ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. kraniec «край, кінець; стрічка для волосся; вінця посудини», ст. kranc «оздоба, вінець на верху будинку, шафи, шолома», як і ч. kranec «карниз», слц. [kranec] «карниз (будинку, печі)», походить від свн. kranz (нвн. Kranz) «вінок; предмет, частина предмета у формі вінка»;

р. кра́нец «мотузяний обвід, що захищає від ударів борт корабля», кранц «тс.»;

запозичене з німецької мови, очевидно, через польську;

нвн. Kranz «вінок, о́бід, облямівка (подібна за формою до вінка)» зводиться, мабуть, до іє. *grend-, пов’язаного з коренем *ger- «вертіти, вити (в’ю)»;

п. kranc «смужка шкіри, якою обкладається місце підошви, де має бути пришитий підбор», ч. ст. kranc «карниз»;