KRANKEN — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;

нвн. kranken «хворіти», kränkeln «слабувати, нездужати» є похідними від krank «хворий» (‹ свн. kranc(k) «вузький, стрункий, малий, слабкий, нікчемний»), спорідненого з дангл. cringan «витися, як смертельно поранений, полягти в боротьбі», а також з лит. grežti «свердлити, вертіти»;

не виключений також вплив з боку якогось семантично й формально близького українського слова, – нор. укр. [кві́нкати] «плакати, стогнати», [ква́нькати] «жалібно нарікати, стогнати, хиріти, нездужати»;

пор. болг. [кре́нкам] «пхикаю, хничу»;