KRÜPPEL — ЕТИМОЛОГІЯ
курду́пель «коротун, куцій; неправильної форми (дрібний, недорозвинений, однобокий) овоч Me; [горобець Л]»
псл. *kъrnodupьlь, складне, пізніше спрощене, утворення з основ прикметника *kъrnъ(jь) (пор. р. [ко́рный] «куций») «покалічений, обрізаний, відламаний», що зберігся в складі слова карнаву́хий (‹ корно-), і іменника dupa «зад»;
пов’язання з лат. quadrupēs «чотириногий» або з нім. Krüppel «каліка, інвалід» (Karłowicz SWO 328) помилкове;
р. [курду́пик] «чорт», бр. [курду́пый] «куций, безхвостий», п. [kurdupel] «низька людина; підліток, малюк», слц. [kurdupel’] «мала, низька людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
курду́плик
«неправильної форми овоч»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курду́пый «куций, безхвостий» | білоруська |
| quadrupēs «чотириногий» | латинська |
| Krüppel «каліка, інвалід» | німецька |
| kurdupel «низька людина; підліток, малюк» | польська |
| *kъrnodupьlь | праслов’янська |
| kurdupel' «мала, низька людина» | словацька |
| *k «покалічений, обрізаний, відламаний» (пор. р. [ко́рный] «куций») | ? |
| карнаву́хий (‹ корно-) | ? |
| dupa «зад» | ? |
| курду́пик «чорт» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України