KOT — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гад
псл. gadъ;
споріднене з лит. geda «сором, стид», двн. quat «бруд», гол. kwaad «злий», нім. Kot «бруд»;
іє. *guēdh-, *guōdh- «щось огидне, бридке», можливо, з давнішого *guōudh-, *guēudh-, до якого в такому разі слід зводити і гидь, гидки́й;
зіставлення з дінд. nāgá- «гад» (Machek ESJČ 154) позбавлене підстав;
р. бр. болг. м. гад, др. гадъ, п. нл. gad, ч. слц. вл. had, схв. гȁд, слн. gàd, стсл. ГАДЪ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́ддя
гаденя́
га́дина
га́дити
«ганьбити»
гадови́ще
«місце скупчення гадів»
гадь
гадьва́
«гадюки»
(зб.)
гадю́га
«га«дюка»
гадю́к
«тс.»
гадю́ка
гадюкуватий
гадю́ра
«велика гадюка; лайлива назва»
гадю́цький
гадюча́
гадюченя́
гадючий
гадю́чина
«м’ясо гадюки»
гадючи́ння
«скинута гадюча шкіра»
гадю́читися
«звиватися як гадюка»
гадю́чиця
«гадюка-самка»
гадю́чник
«зміїне гніздо»
гадю́ччя
гадю́шник
«зміїне гніздо»
гадя́
«гадюченя, змієня»
га́дячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гад | білоруська |
| гад | болгарська |
| had | верхньолужицька |
| kwaad «злий» | голландська |
| quat «бруд» | давньоверхньонімецька |
| nāgá- «гад» | давньоіндійська |
| гадъ | давньоруська |
| *g | індоєвропейська |
| geda «сором, стид» | литовська |
| гад | македонська |
| gad | нижньолужицька |
| Kot «бруд» | німецька |
| gad | польська |
| gadъ | праслов’янська |
| гад | російська |
| гȁд | сербохорватська |
| had | словацька |
| gàd | словенська |
| had | чеська |
| *g «щось огидне, бридке» | ? |
| *g | ? |
| *g | ? |
| гидь | ? |
| гидки́й | ? |
| ГАДЪ | ? |
коте́дж «невеликий заміський житловий будинок»
запозичення з англійської мови;
англ. cottage «селянська хата, заміський будинок» є суфіксальним утворенням від cot «хатина, хижа», що походить від сангл. cot, cote «будинок, житло», спорідненого з дісл. kot «хатина», гол. kot, нім. Kot(e) «тс.», які не мають відповідників поза германськими мовами;
р. котте́дж, бр. катэ́дж, п. kotedż, ч. слц. kotáž, болг. ко́тедж, схв. котеж;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cottage «селянська хата, заміський будинок» | англійська |
| cot «хатина, хижа» | англійська |
| катэ́дж | білоруська |
| ко́тедж | болгарська |
| kot | голландська |
| kot «хатина» | давньоісландська |
| Kot(e) «тс.» | німецька |
| kotedż | польська |
| котте́дж | російська |
| котеж | сербохорватська |
| cot | середньоанглійська |
| cote «будинок, житло» | середньоанглійська |
| kotáž | словацька |
| kotáž | чеська |
коте́ць «загорода з очеретяних щитів для ловіння риби»
малоймовірне пов’язання з псл. kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» (Топоров Этимология 1971, 289), а також пояснення (Persson Beitr. 111; Uhlenbeck AfSlPh 15, 488) як запозичення з германських мов (пор. дангл. cot «хатина», англ. cot, дісл. kot «тс.»);
припускається також (ЭССЯ 11, 211–212; Bern. I 588–589; Holub–Kop. 182) запозичення з іранських мов;
псл. kotьcь, зменш. від *kotъ «клітка»;
очевидно, споріднене з ав. kata- «комора, кімната», перс. kad «дім», гот. heѣjo «комора», дінд. cátant- «той, хто ховається»;
р. [коте́ц] «загорода для ловіння риби», п. kojec «клітка для свійської птиці», ст. kociec «клітка, пастка», ч. kotec «клітка для птиці; загородка в хліві», ст. kot «крамничка, рундук», болг. ко́чина «хлів», м. котец «загорода для ловіння риби», схв. кòтац «тс.; хлів», слн. kótec «курник; свинарник», стсл. котьць «клітка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кіте́ць
кот
коте́жний
(у сполученні [к-на бригада] «колектив рибалок, що ловлять рибу кітцями»)
коте́шний
«тс.»
ко́ти
«тс.»«отвір на льоду, обгороджений тинком з очерету»
куте́ць
«пристосування з очерету для ловіння риби»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kata- «комора, кімната» | авестійська |
| ко́чина «хлів» | болгарська |
| heѣjo «комора» | готська |
| cátant- «той, хто ховається» | давньоіндійська |
| котец «загорода для ловіння риби» | македонська |
| kad «дім» | перська |
| kojec «клітка для свійської птиці» | польська |
| kociec «клітка, пастка» (ст.) | польська |
| kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» | праслов’янська |
| kotьcь | праслов’янська |
| *kotъ «клітка» | праслов’янська |
| коте́ц «загорода для ловіння риби» | російська |
| кòтац «тс.; хлів» | сербохорватська |
| kótec «курник; свинарник» | словенська |
| котьць «клітка» | старослов’янська |
| kotec «клітка для птиці; загородка в хліві» | чеська |
| kot «крамничка, рундук» (ст.) | чеська |
котни́к «вид ковбаси, сосиска»
можливо, пов’язане з п. ст. kotnica «пряма кишка», похідним від kotnіа «мішок, лантух», пов’язаного з [kotek] «мішечок на гроші, гаманець», [kotka] «тс.», утвореними, очевидно, віl kot «кіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
котню́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kotnica «пряма кишка» | польська |
| kotnica «пряма кишка» (ст.) | польська |
| kotnіа «мішок, лантух» (ст.) | польська |
| kotek «мішечок на гроші, гаманець» (ст.) | польська |
| kotka «тс.» (ст.) | польська |
| kot «кіт» (ст.) | польська |
коц «килим, ковдра»
сумнівні спроби пояснення слова як слов’янського і пов’язання його з р. [коты́] «вид жіночого взуття», псл. kotiti, укр. коти́ти (Соболевский РФВ 70, 82–83);
двн. kozzo (чол. р.), chozza (жін. р.) «груба вовняна тканина, ковдра, одяг», від якого походять свн. kotze «тс.», нвн. Kótze «груба вовняна ковдра», споріднене з дангл. kot «груба вовняна тканина, ковдра, одяг», франк. *kotta «тс.»;
запозичення з давньоверхньонімецької мови;
р. бр. [коц] «килим», др. кочь «опанча», коць «тс.», п. koc «вовняна ковдра», ч. ст. koc «довгий волохатий плащ», нл. kuca «вид домотканої ковдри, попони», слн. kòc «ковдра»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґодз
«вовняна ковдра, доріжка»
кацю́к
«жіночий вовняний одяг, подібний до запаски; доморобна груба ряднина»
коца́ні
«плащ з овечої вовни»
(жін. р.)
коца́рка
«килимарка»
коца́рство
«килимарство»
коцарюва́ти
«робити килими»
коць
«тс.»
ко́ця
«домоткана ковдра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коц «килим» | білоруська |
| kot «груба вовняна тканина, ковдра, одяг» | давньоанглійська |
| kozzo (чол. р.) | давньоверхньонімецька |
| chozza «груба вовняна тканина, ковдра, одяг» | давньоверхньонімецька |
| кочь «опанча» | давньоруська |
| коць «тс.» | давньоруська |
| kuca «вид домотканої ковдри, попони» | нижньолужицька |
| Kótze «груба вовняна ковдра» | нововерхньонімецька |
| koc «вовняна ковдра» | польська |
| kotiti | праслов’янська |
| коты́ «вид жіночого взуття» | російська |
| коц «килим» | російська |
| kotze «тс.» | середньоверхньнімецька |
| kòc «ковдра» | словенська |
| коти́ти | українська |
| *kotta «тс.» | франкська |
| koc «довгий волохатий плащ» | чеська |
| koc «довгий волохатий плащ» (ст.) | чеська |
катру́ца «заглибина для дрібних кухонних речей поруч з комином Me, Mo; піддувало; закуток біля печі, куди вигрібають жар МСБГ»
запозичення з молдавської або румунської мови;
молд. котру́цэ «припічок, запічок», рум. cotrúţă «невелика піч; порожнина між піччю і стіною; заглибина під піччю» виводяться від уг. [katroc] ([katruc, katrac, ketresz], ketrec) «клітка; полівник; убога кімната», яке походить від слц. koterec «стійло; собача будка; курник», що, в свою чергу, зводиться, як запозичення, до нвн. [kotter] «будка», спорідненого з [kote, kate] «хатина, халупа», дангл. cot «хатина, кімната», дісл. kot «халупа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
котру́ца
«піддувало; закуток біля печі»
котру́цик
«піддувало»
кутру́ца
«тс.»
кутру́цик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cot «хатина, кімната» | давньоанглійська |
| kot «халупа» | давньоісландська |
| котру́цэ «припічок, запічок» | молдавська |
| kotter «будка» | нововерхньонімецька |
| kote «хатина, халупа» | нововерхньонімецька |
| kate «хатина, халупа» | нововерхньонімецька |
| cotrúţă «невелика піч; порожнина між піччю і стіною; заглибина під піччю» | румунська |
| koterec «стійло; собача будка; курник» | словацька |
| katroc «клітка; полівник; убога кімната» ([katruc, katrac, ketresz], ketrec) | угорська |
| katruc | угорська |
| katrac | угорська |
| ketresz | угорська |
кіт «Felis felis» (зоол.)
псл. koťъ;
подібна назва для кота існує і в неіндоєвропейських мовах (пор. ар. qiṭṭ «кіт», qiṭṭa «кішка»), що дає підставу розглядати цю назву як давнє мандрівне слово суспільноетнічних культур Європи і Азії;
можливо також, що германські і кельтські форми запозичено з латинського джерела, або, навпаки, латинське слово походить із германського;
можливо, псл. kotъ запозичено з латинської мови у IV ст. н. е. через германське посередництво або й прямо;
споріднене з лит. kate «кішка», лтс. kaķis «тс.», прус. catto «кіт», двн. kazza «кішка», свн. нвн. Katze «тс.», дісл. kǫttr «кіт», kettä «кішка», дангл. catt «кіт», англ. cat, лат. cattus, дірл. ірл. cat, кімр. kath, брет. kaz «тс.»;
р. бр. болг. кот, др. котъ, п. kot «кіт; (мисл.) заєць», ч. слц. kot «кіт», вл. kóčka «кішка», нл. kot, полаб. ťötåi (‹*koty) «коти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
киць-киць
(вигук, яким підкликають котів)
ки́цька
ки́цю-ки́цю
ки́ця
кі́тка
кіца́к
«кіт»
кі́цька
кі́ця
кі́шка
ко́та́
(вигук, яким відганяють котів)
котар
«кіт (?)»
котеня́
коти́на
котя́
котя́чий
коцур
«кіт»
коцуря́тко
«кошеня»
коша́тина
коша́чий
кошва́
(зб.)
кошеня́
коше́чий
куцю́сь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cat | англійська |
| qiṭṭ | арабська |
| qiṭṭa | арабська |
| кот | білоруська |
| кот | болгарська |
| kaz «тс.» | бретонська |
| kóčka «кішка» | верхньолужицька |
| catt «кіт» | давньоанглійська |
| kazza «кішка» | давньоверхньонімецька |
| cat | давньоірландська |
| kǫttr «кіт» | давньоісландська |
| kettä «кішка» | давньоісландська |
| котъ | давньоруська |
| cat | ірландська |
| kath | кімрська |
| cattus | латинська |
| kaķis «тс.» | латиська |
| katė˜ «кішка» | литовська |
| kot | нижньолужицька |
| Katze «тс.» | нововерхньонімецька |
| ťötåi «коти» (‹*koty) | полабська |
| kot «кіт; (мисл.) заєць» | польська |
| koťъ | праслов’янська |
| kotъ | праслов’янська |
| catto «кіт» | прусська |
| кот | російська |
| Katze «тс.» | середньоверхньнімецька |
| kot «кіт» | словацька |
| kot «кіт» | чеська |
шати́рувати «тушувати, відтіняти (при малюванні)»
запозичення з німецької мови;
н. schattieren «відтіняти штрихуванням» за допомогою суфікса -ier(en) утворене від Schatte(n) «тінь», (свн. schate(we), schẹte(we), двн. scato), спорідненого із снн. schad(en)e, снідерл. scade, scaduwe, днн. skado, дангл. scead (англ. shade, shadow), норв. skodd(a), skadda «тс.», шв. [skadd, skada] «туман», гот. skadus «тінь», що разом із гр. σϰόνος «темрява», алб. kot, дірл. scāth, дкорн. scod, брет. squeut «тінь» продовжують іє. *skāt-/skot- «тінь; темнота»;
р. шати́ровать, бр. шаці́раваць «шатирувати», болг. шати́рам «шатирую», схв. шати́рати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шатиро́вка
«шатирування»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kot | албанська |
| шаці́раваць «шатирувати» | білоруська |
| шати́рам «шатирую» | болгарська |
| squeut «тінь» | бретонська |
| skadus «тінь» | готська |
| σϰόνος «темрява» | грецька |
| scead (англ. shade, shadow) | давньоанглійська |
| scato | давньоверхньонімецька |
| scāth | давньоірландська |
| scod | давньокорнська |
| skado | давньонижньонімецька |
| *skāt- «тінь; темнота» | індоєвропейська |
| skot- «тінь; темнота» | індоєвропейська |
| schattieren «відтіняти штрихуванням» | німецька |
| Schatte(n) «тінь» | німецька |
| skodd(a) | норвезька |
| skadda «тс.» | норвезька |
| шати́ровать | російська |
| шати́рати | сербохорватська |
| schate(we) | середньоверхньнімецька |
| schẹte(we) | середньоверхньнімецька |
| schad(en)e | середньонижньонімецька |
| scade | середньонідерландська |
| scaduwe | середньонідерландська |
| skadd «туман» | шведська |
| skada | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України