KORYPHÄE — ЕТИМОЛОГІЯ
корифе́й «у старогрецькій трагедії -- керівник або заспівувач хору; танцівник кордебалету, який виконує сольні партії; (перен.) провідний, видатний діяч науки, мистецтва та ін.»
запозичення з західноєвропейських мов;
нвн. Koryphäe «корифей, світоч, видатний діяч (науки, мистецтва)», фр. coryphée «корифей» (з XVI ст.), англ. coryphée «тс. (у балеті)», рідк. corypheus «корифей, начальник, керівник хору у давньогрецьких драмах», coryphaeus «тс.; керівник (школи, секти)» зводяться до лат. coryphaeus «проводир, голова, керівник, корифей», яке походить від гр. κορυφαĩος «тс., вождь; (театр.) начальник, керівник», утвореного від κορυφή (дор. κορυφά) «верхня частина голови, маківка; верх, верхівка; найвища точка», що, як і κόρυς «шолом, голова», перебуває в зв’язку з κεραός (‹*κεραғός ‹ іє. *k ̑erəu̯-o-s) «прикрашений рогами; рогатий; зроблений з рога, роговий», спорідненим з лат. cervus «олень», двн. hir(u)ӡ, лит. kárvė «корова», псл. *korva (*korvь) «тс.», укр. коро́ва та з гот. haúrn «ріг», лат. cornū «тс.», прус. sirwis «козуля», лтс. sirna «тс., сарна», псл. *sьr̥na «тс.», укр. се́рна;
р. болг. корифе́й, бр. карыфе́й, п. ч. слц. koryfej, м. корифе́ј, схв. корùфēj, слн. koriféja;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| coryphée «тс. (у балеті)» | англійська |
| corypheus «корифей, начальник, керівник хору у давньогрецьких драмах» (рідк.) | англійська |
| coryphaeus «тс.; керівник (школи, секти)» (рідк.) | англійська |
| карыфе́й | білоруська |
| корифе́й | болгарська |
| haúrn «ріг» | готська |
| κορυφαĩος «тс., вождь; (театр.) начальник, керівник» | грецька |
| κορυφάӡˊ «верхня частина голови, маківка; верх, верхівка; найвища точка» | грецька |
| κόρυς «шолом, голова» | грецька |
| κεραός | грецька |
| *κεραғός | грецька |
| hir(u)ӡ | давньоверхньонімецька |
| κορυφά | дорійський |
| *k ̑erəu̯-o-s | індоєвропейська |
| coryphaeus «проводир, голова, керівник, корифей» | латинська |
| cervus «олень» | латинська |
| cornū «тс.» | латинська |
| sirna «тс., сарна» | латиська |
| kárvė «корова» | литовська |
| корифе́ј | македонська |
| Koryphäe «корифей, світоч, видатний діяч (науки, мистецтва)» | нововерхньонімецька |
| koryfej | польська |
| *korva «тс.» (*korvь) | праслов’янська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥na «тс.» | праслов’янська |
| *korvь | праслов’янська |
| sirwis «козуля» | прусська |
| корифе́й | російська |
| корùфēj | сербохорватська |
| koryfej | словацька |
| koriféja | словенська |
| коро́ва | українська |
| се́рна | українська |
| coryphée «корифей» (з XVI ст.) | французька |
| koryfej | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України