KORUNA — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено через польське посередництво в давньоруську мову з латинської;

лат. corōna «вінок, вінець, гірлянда» походить від гр. κορώνη «кільце; загнутий кінець лука; ручка дверей; (первісно) ворона», спорідненого з лат. соrnіх «ворона», corvus, сірл. crū «тс.», псл. krukъ, укр. крук;

р. болг. коро́на, бр. каро́на, др. коруна «корона», п. korona, ст. і діал. koruna «тс.», ч. слц. koruna, вл. korona «(сонячна) корона», м. круна, корона, схв. кру̏на, слн. króna «корона», koróna «сонячна корона»;

запозичення з німецької мови;

н. Króne «крона (дерева); корона; крона (монета)» походить від лат. corōna «вінок, вінець; край, кінець, межа»;

р. бр. кро́на, п. korona «крона; корона», ч. слц. koruna, болг. коро́на, м. круна, схв. круна, слн. krȏna «тс.»;