KOMMEN — ЕТИМОЛОГІЯ
авантю́ра
запозичено з французької мови двома шляхами: через польську і російську мови;
фр. aventure походить від слат. *adventura «те, що має відбутись», пов’язаного з лат. advenīre «відбуватись, траплятись», утвореним з префікса ad«до-, при-», спорідненого з гот. дісл. днн. at «до, при, на», і дієслова venīre «приходити», очевидно, спорідненого з гр. βαίνω «іду», дінд. gámati «іде», гот. qiman «приходити», нвн. kommen «тс.»;
р. болг. авантю́ра, бр. м. схв. аванту́ра, п. awantura, ч. avantura, avantýra, слц. слн. avantúra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аванту́ра
аванту́рник
авантурува́ти
авантюри́зм
авантюри́ст
авантю́рник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аванту́ра | білоруська |
авантю́ра | болгарська |
at «до, при, на» | готська |
qiman «приходити» | готська |
βαίνω «іду» | грецька |
gámati «іде» | давньоіндійська |
at «до, при, на» | давньоісландська |
at «до, при, на» | давньонижньонімецька |
advenīre «відбуватись, траплятись» | латинська |
аванту́ра | македонська |
kommen «тс.» | нововерхньонімецька |
awantura | польська |
авантю́ра | російська |
аванту́ра | сербохорватська |
*adventura «те, що має відбутись» | середньолатинська |
avantúra | словацька |
avantúra | словенська |
aventure | французька |
avantura | чеська |
avantýra | чеська |
ad «до-, при-» | ? |
venīre «приходити» | ? |
ба́за
неточним є твердження (Шанский ЭСРЯ І 2, 9–10) про запозичення в давньоруську мову безпосередньо з латинської (йдеться, мабуть, про форму базес 1499);
гр. βάσις «хід, рух, крок, нога, підставка, основа» пов’язане з βαίνω (‹*βαν-ιω) «ходжу», спорідненим з лат. venio «приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen «тс.», дінд. gámati «іде»;
н. Báse, фр. base походять від лат. basis «основа, фундамент», запозиченого з грецької мови;
запозичено з німецької або французької мови через російське або польське посередництво;
р. бр. болг. м. схв. ба́за, п. вл. нл. baza, ч. báze, слц. слн. báza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
базува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́за | білоруська |
ба́за | болгарська |
baza | верхньолужицька |
qiman «приходити» | готська |
βάσις «хід, рух, крок, нога, підставка, основа» | грецька |
βαίνω | грецька |
*βανιω | грецька |
gámati «іде» | давньоіндійська |
базес | давньоруська |
venio «приходжу» | латинська |
basis «основа, фундамент» | латинська |
ба́за | македонська |
baza | нижньолужицька |
Báse | німецька |
kommen «тс.» | нововерхньонімецька |
baza | польська |
ба́за | російська |
ба́за | сербохорватська |
báza | словацька |
báza | словенська |
base | французька |
báze | чеська |
гать
псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;
походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;
спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;
р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гат
га́та
гати́ти
«робити загату; скидати в одне місце велику кількість; бити»
гаті́нка
«гатіння»
га́тка
зага́та
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
come | англійська |
гаць | білоруська |
hat «став» | верхньолужицька |
qiman «приходити» | готська |
βάσις «крок» | грецька |
βαίνω «іду, приходжу» (‹*βανιω) | грецька |
gātúḥ «хід, дорога» | давньоіндійська |
ghaṭanam «зв’язок, сполучення» | давньоіндійська |
гать «гать, гребля» | давньоруська |
venio «приходжу» | латинська |
gãju «(я) йшов» | латиська |
góti «іти» | литовська |
gat «тс.» | нижньолужицька |
kommen | нововерхньонімецька |
gać | польська |
gatь | праслов’янська |
*gajiti «огороджувати» | праслов’янська |
га́чи «штани» | російська |
гать | російська |
гȃт «гать, гребля» | сербохорватська |
hať «гать» | словацька |
gát «тс.» | словенська |
hať «гать; (ст.) густий чагарник» | чеська |
*g | ? |
превенти́вний «запобіжний»
запозичено з французької мови;
фр. préventif «тс.» походить від лат. praeventus «попереджений», пов’язаного з praevenio «випереджаю; попереджую», утвореним за допомогою префікса prae- «перед-» від дієслова venio «приходжу, прибуваю», спорідненого з гр. βαίνω «іду», дінд. gámati «іде», гот. qiman «приходити», двн. quëman, koman, нвн. kommen «тс.»;
р. превенти́вный, бр. прэвенты́ўны, п. prewencyjny, ч. prevenční, preventivní, слц. preventívny, prevenčný, вл. prewentiwny, болг. преванти́вен, м. превенти́вен, схв. пре̏вентӣван, слн. preventíven;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прэвенты́ўны | білоруська |
преванти́вен | болгарська |
prewentiwny | верхньолужицька |
qiman «приходити» | готська |
βαίνω «іду» | грецька |
quëman | давньоверхньонімецька |
koman | давньоверхньонімецька |
gámati «іде» | давньоіндійська |
praeventus «попереджений» | латинська |
praevenio «випереджаю; попереджую» | латинська |
venio «приходжу, прибуваю» | латинська |
превенти́вен | македонська |
kommen «тс.» | нововерхньонімецька |
prewencyjny | польська |
превенти́вный | російська |
пре̏вентӣван | сербохорватська |
preventívny | словацька |
prevenčný | словацька |
preventíven | словенська |
préventif «тс.» | французька |
prevenční | чеська |
preventivní | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України