KOMMANDEUR — ЕТИМОЛОГІЯ
комендерува́ти «бути начальником, керувати; командувати» (зах.)
очевидно, через польську мову запозичено з німецької;
нім. kommandíeren «наказувати, командувати», як і Kommandeur «командир, начальник» (звідки, можливо, також укр. команди́р «начальник»), етимологічно пов’язане з фр. ст. commander «наказувати, командувати; керувати», до якого зводиться й укр. кома́ндувати «тс.»;
п. komenderować «командувати, наказувати; Дзаст.) скеровувати», ч. [komendyrovač] «командувати» (з п.), схв. заст. komendírati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
комендирува́ти
«командувати, наказувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kommandíeren «наказувати, командувати» | німецька |
| komenderować «командувати, наказувати; Дзаст.) скеровувати» | польська |
| komendírati «тс.» | сербохорватська |
| кома́ндувати «тс.» | українська |
| commander «наказувати, командувати; керувати» | французька |
| komendyrovač «командувати» (з п.) | чеська |
| Kommandeur «командир, начальник» (звідки, можливо, також укр. команди́р «начальник») | ? |
| commander «наказувати, командувати; керувати» | ? |
| komendírati «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України