KOKS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́катень «кусок дерева; держак віника»
неясне;
можливо, субстрат не слово балтійського походження;
пор. лит. kúoka «дрючок, ломака», [kúokas] «палиця з шишкою на кінці», лтс. koks «дерево; палиця», прус. queke «гілка ялини або сосни, що використовувалася як жердина у паркані»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| koks «дерево; палиця» | латиська |
| kúoka «дрючок, ломака» | литовська |
| kúokas «палиця з шишкою на кінці» | литовська |
| queke «гілка ялини або сосни, що використовувалася як жердина у паркані» | прусська |
| kúoka «дрючок, ломака» | ? |
кокс «основний продукт сухої дистиляції кам’яного вугілля»
запозичене, очевидно, через російське посередництво з німецької мови;
н. Koks «кокс» походить від англ. cokes «тс.», мн. від coke «тс.; серцевина, ядро; кісточка (плоду); попіл, зола», спорідненого з сангл. kelkes «риб’яча ікра», шв. [kälk] «серцевина (дерева), стрижень», гр. γέλγῑς «зубець часнику», ἄϒλῑς «тс.»;
р. бр. болг. м. кокс, п. ч. слц. вл. koks, схв. кȍкс, слн. kòks;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коксівни́й
коксува́льний
коксува́ти
ко́кус
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cokes «тс.» | англійська |
| coke «тс.; серцевина, ядро; кісточка (плоду); попіл, зола» | англійська |
| кокс | білоруська |
| кокс | болгарська |
| koks | верхньолужицька |
| γέλγῑς «зубець часнику» | грецька |
| ἄϒλῑς «тс.» | грецька |
| кокс | македонська |
| Koks «кокс» | німецька |
| koks | польська |
| кокс | російська |
| кȍкс | сербохорватська |
| kelkes «риб’яча ікра» | середньоанглійська |
| koks | словацька |
| kòks | словенська |
| koks | чеська |
| kälk «серцевина (дерева), стрижень» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України